С какими государствами и правителями воевали сакские племена? Распределите события по группам. 1 Борьба саков с Киром. (Персия) 2 Борьба саков с Дарием. (Персия) 3 Борьба саков с А. Македонским. 1. Этот царь предложил царице массагетов стать его женой; 2. В 518 г. до н.э. этот царь с огромным войском оправился в поход против саков; 3. По некоторым данным, саки ранили этого правителя; 4. Этого правителя сакский воин Ширак заманил в пустыню, в результате чего большая часть его войска погибла; 5. Против этого завоевателя народы Средней Азии, в том числе и саки, подняли восстания; 6. Этот правитель заманил в ловушку сакских воинов, используя еду и вино; 7. После смерти этого правителя в 323 г. до н. э. держава его распалась на ряд самостоятельных государств; 8. По приказу этого царя на Сырдарье был построен город, названный Эсхата; 9. В плену этого царя покончил жизнь самоубийством сын царицы Томирис; 10. В битве с саками этот правитель погиб и был обезглавлен; 11. После долгих лет борьбы этот правитель все-таки захватил часть сакских земель, и саки платили ему дань, выделяя своих воинов; 12. Этот правитель воевал с саками в IV в. до н.э.

Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:

• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.

• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.

• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.

• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.

• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.

• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська

Собор Успения Пресвятой Богородицы (в обиходе «Великая церковь») — главный соборный храм Киево-Печерской лавры, «богосозданный» прообраз всех монастырских храмов Древней Руси, усыпальница киевских князей.

Достопримечательность

Успенский собор Киево-Печерской лавры

укр. Успенський собор

Собор Успенський2.jpg

Страна

Flag of Ukraine.svg Украина

Местоположение

Киев Киев

ул. Лаврская, 21

Ближайшая станция метро

Kiev Metro First Line logo.svg Арсенальная (1,5 км)

Конфессия

православие, Украинская православная церковь

Епархия

Киевская

Архитектурный стиль

барокко

Основатель

Феодосий Печерский

Первое упоминание

1073 год

Строительство

1073—1076 годы