с историей!
1)Вспомните , кого римляне называли Варварами . Какие племена , народы стали угрозой для Римской империи в ||| веке н.э.? Какие провинции Рима подвергались вторжениям ?
2) В чём заключался кризис в центральной власти в Римской империи в ||| веке?
3) Представьте характеристику императора Аврелиана. Что в его действиях было схожим с деятельностью великих императоров предшествующих веков? Почему его политика не всегда получала поддержку напишите не много !
Київське князівство. Більшість його земель розташовувалося на Правобережжі. На півночі — це велика частина Полісся, на заході — землі аж до Волині. На півдні Київське князівство межувало з половецьким степом, і лише на сході йому належала вузька смуга вздовж лівого берега Дніпра. Київська земля була однією з найбільш густонаселених земель Русі. Літописи називають близько 80 міст і містечок, розташованих тут. Серед них такі великі, як Київ, Вишгород, Білгород, Василів, Іскоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юрїв. Джерелом багатства київських земель були родючі чорноземи й поліські корисні копалини. Було до чого докладати руки й працьовитим землеробам, і вмілим майстрам-ремісникам. Вигідне розташування князівства сприяло розвитку торгівлі. Мережа річок повязувала Київську землю з найвіддаленішими куточками Русі та сусідніми народами.Взовн. політиці створювали походи проти Візантії підкорили древлян, сіверян, радимичів, вятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців, кривічів . в внутр пол. створювали і збільшували податки.
Переяславське князівство. Розташоване в безпосередній близькості до земель мешкання кочівників (формально — аж до Дніпрових порогів), воно було вельми почесним, хоч і нелегким володінням. Проте в XII—XIII ст. Переяславщина не мала політичної самостійності та цілком залежала від Києва. Центр князівства — місто Переяслав — було одним із найбільших градів Південної Русі. Переяслав відігравав важливу роль у боротьбі з половцями. Надійні мури майстерно збудованої фортеці слугували захистом не тільки для прикордонного міста, а й усієї Русі.
Чернігово-Сіверське князівство. Найбільшим князівством Південної Русі було Чернігівське. Остаточно воно склалося в XI ст., коли Ярослав Мудрий віддав Чернігову колишні землі сіверян, радимичів, вятичів, а також Муромську волость і Тьмутаракань. Чернігівське князівство займало землі на Лівобережжі (головна їх частина — у басейні річки Десни).
Усередині XII ст. від Чернігова відокремилося Новгород-Сіверське князівство, а згодом й інші землі, де виникли дрібніші князівства. Багато подій історії Київської Русі повязано з містами Чернігівщини — Черніговом, Новгородом-Сіверським, Путивлем, Брянськом, Курськом, Стародубом. Столичне місто Чернігів посідало друге після Києва місце серед найбільших міст Південної Русі.
Галицьке та Волинське князівства. Обидва князівства мали вдале розташування, недосяжне для кочових нападників зі степу. Волинь і особливо Галичина були густо заселеними, а їхні міста стояли на стратегічно важливих торговельних шляхах із Заходу. Ремісники становили основну частину населення галицьких міст. Саме міське ремесло визначало високий рівень матеріальної культури цього краю. Крім того, в Галичині містилися великі родовища солі.
Політичний центр князівства перемістився з Перемишля до Галича, що розташовувався біля карпатських соляних копалень. Першими в Галичині незалежно від київського князя правили Ростиславичі, нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волині влада належала Мстиславичам, що вели свій рід від Володимира Мономаха (теж онука Ярослава Мудрого).
бъяснение:
Объяснение: Это все в 1320 году произошло
1. 1320 год. Чёрная смерть.
Самая масштабная чума в истории человечества. Началась в 1320-х годах в Восточном Китае, сначала охватила Индию, а затем Европу. Унесла жизни от 70 до 100 млн человек во всём мире (четверть всего населения в те времена!). Вспышки этой чумы продолжались до 19 века. Разносчиком заболевания послужила чумная палочка Yersinia pestis, переносчиком - крысы. Методов по борьбе с эпидемией в Средневековье не было, однако в Европе была придумана и введена система карантина: прибывавшие корабли из других стран отстаивались 40 дней, и только после истечения данного срока происходила разгрузка товаров.
27 июля — Битва под Медниками: победа жемайтов над войском Тевтонского ордена и самбийцами, гибель маршала Генриха Плоцке.
В Делийском султанате Хосров-хан убил султана Мубарака и захватил власть.
Падение династии Лохара в Кашмире. Начало борьбы за власть между мусульманами и местными правителями.