ответ:● У Вікторіанський період було надзвичайно популярним водолікування. Гідротерапію використовували для подолання найрізноманітніших недуг: від облисіння до захворювань кровоносної системи.
● Суворі правила Вікторіанської епохи стосувалися навіть дружніх відносин. Були чітко визначені пообідні години, які вважаються прийнятними для походів у гості. А відвідувати друзів у інший час було поганим тоном. Особливо, для жінок.
● Популярним напоєм у часи Вікторіанства було пиво: у деяких випадках, його вживали навіть вагітні та підлітки. Дослідники вважають, що це напряму пов’язано з браком чистої питної води в той період.
● У дворянських колах було поширене прикрашання власного тіла з до татуювань та пірсингів. Започаткував таку традицію син королеви Вікторії, принц Уельський.
● Біла мереживна сукня — універсальний вікторіанський одяг для дошкільнят будь-якої статі. Про це свідчать безліч світлин, які збереглися з тих часів. І чим багатшою була родина, тим більш прикрашеною була сукня сина чи дочки. Одяг декорували стрічками, ґудзиками, бантами.
Новгоро́дская земля́ (Новгородчина) — одно из крупнейших исторических территориально-государственных образований на Руси охватывавшее её северо-запад и север. Новгородская земля с центром в Великом Новгороде являлась колыбелью древнерусской государственности под властью династии Рюриковичей и одним из важнейших княжеских престолов эпохи Киевской Руси. В период распада Киевской Руси и в последующие столетия Новгородская земля развивалась как автономное русское государство с республиканскими формами правления под сюзеренитетом великих князей Владимирских (позже — Московских)[1][2]. В период наибольшего развития доходила на север до Белого моря, а на востоке распространялась за Уральские горы. Имела разветвлённые торговые связи в рамках Ганзейского союза. В XV веке в ходе великокняжеской политики «собирания русских земель», Великий Новгород, с окрестными землями, был полностью присоединён к централизованному Русскому государству. Новгородская земля просуществовала как административная единица до 1708 года.
ответ:● У Вікторіанський період було надзвичайно популярним водолікування. Гідротерапію використовували для подолання найрізноманітніших недуг: від облисіння до захворювань кровоносної системи.
● Суворі правила Вікторіанської епохи стосувалися навіть дружніх відносин. Були чітко визначені пообідні години, які вважаються прийнятними для походів у гості. А відвідувати друзів у інший час було поганим тоном. Особливо, для жінок.
● Популярним напоєм у часи Вікторіанства було пиво: у деяких випадках, його вживали навіть вагітні та підлітки. Дослідники вважають, що це напряму пов’язано з браком чистої питної води в той період.
● У дворянських колах було поширене прикрашання власного тіла з до татуювань та пірсингів. Започаткував таку традицію син королеви Вікторії, принц Уельський.
● Біла мереживна сукня — універсальний вікторіанський одяг для дошкільнят будь-якої статі. Про це свідчать безліч світлин, які збереглися з тих часів. І чим багатшою була родина, тим більш прикрашеною була сукня сина чи дочки. Одяг декорували стрічками, ґудзиками, бантами.
Объяснение:
Новгоро́дская земля́ (Новгородчина) — одно из крупнейших исторических территориально-государственных образований на Руси охватывавшее её северо-запад и север. Новгородская земля с центром в Великом Новгороде являлась колыбелью древнерусской государственности под властью династии Рюриковичей и одним из важнейших княжеских престолов эпохи Киевской Руси. В период распада Киевской Руси и в последующие столетия Новгородская земля развивалась как автономное русское государство с республиканскими формами правления под сюзеренитетом великих князей Владимирских (позже — Московских)[1][2]. В период наибольшего развития доходила на север до Белого моря, а на востоке распространялась за Уральские горы. Имела разветвлённые торговые связи в рамках Ганзейского союза. В XV веке в ходе великокняжеской политики «собирания русских земель», Великий Новгород, с окрестными землями, был полностью присоединён к централизованному Русскому государству. Новгородская земля просуществовала как административная единица до 1708 года.