Рим Патшалық және Республика кезеңіндегі саяси құрылымын анықтаңыз Басқару жүйесі Патшалық кезең Республикалық кезең Кезеңі, хронологиясы Ел билеушісі титулы Мемлекеттік жоғарғы орган
Если говорить о том, что я узнал нового, так важно начинать с того, что в этот период было очень много различных событий. Многие источники их освещают по-разному, часто это бывает противоречивая информация, но основная задача в том и состояла, чтобы узнать о событиях этой эпохи и дать собственную оценку тому, что происходило в то время. Я научился из нескольких разных фактов вырабатывать собственное мнение о том или другом человеке или о конкретном событии, это действительно очень важно в жизни и я это часто применяю теперь.
Гнітить мене твоя краса, чужино! Занадто гарне ти, моє вигнання! Занадто вільна ти, моя в'язнице! ... в змарніле тіло, так і я часами тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого, і забувалися сі вічні гори і ся чужа краса. Такі хвилини були тоді, коли мені ще слали із Франції листи. Тепер вже рік, як я не маю їх... Не знаю сам, чи я клясти, чи я святити маю той час, як я з неволі йшов на волю,— чи з волі у неволю — як сказати? А тільки я ніколи не забуду ні тої ночі, чорної, як горе, ні того світла, що внизу горіло, запалене рукою монтаньяра. Я все дивився в діл, в безодню ночі, де тільки й бачив я що ярий вогник
Если говорить о том, что я узнал нового, так важно начинать с того, что в этот период было очень много различных событий. Многие источники их освещают по-разному, часто это бывает противоречивая информация, но основная задача в том и состояла, чтобы узнать о событиях этой эпохи и дать собственную оценку тому, что происходило в то время. Я научился из нескольких разных фактов вырабатывать собственное мнение о том или другом человеке или о конкретном событии, это действительно очень важно в жизни и я это часто применяю теперь.
Гнітить мене твоя краса, чужино! Занадто гарне ти, моє вигнання! Занадто вільна ти, моя в'язнице! ... в змарніле тіло, так і я часами тут оживав на невелику мить, і серце билось так, мов у живого, і забувалися сі вічні гори і ся чужа краса. Такі хвилини були тоді, коли мені ще слали із Франції листи. Тепер вже рік, як я не маю їх... Не знаю сам, чи я клясти, чи я святити маю той час, як я з неволі йшов на волю,— чи з волі у неволю — як сказати? А тільки я ніколи не забуду ні тої ночі, чорної, як горе, ні того світла, що внизу горіло, запалене рукою монтаньяра. Я все дивився в діл, в безодню ночі, де тільки й бачив я що ярий вогник
Объяснение: