Как остаток старины хлебосольство встречается и сейчас в отдалении от столицы и больших городов. Там и до сего времени существует обычай, чтобы проезжего и прохожего пригласить к себе в дом, накормить и успокоить его по возможности. Так было и встарь. Со случайного прохожего за хлеб-соль денег не брали, существовала пословица, что "хлеб-соль разбойника побеждает".
Набожность
Садился ли кто за стол или вставал из-за стола, то непременно осенял чело свое крестным знамением. В древние времена вставали до восхождения солнца, молились тотчас Богу, испрашивая Его на все добрые дела и не не начинали никакого дела.
Обеденный обычай
В полдень наступало время обеда. Холостые лавочники, парни из холопы, заезжие в городах и посадах наполняли харчевни; люди домовитые садились за стол дома или у приятелей в гостях. Цари и знатные люди, живя в особых покоях в своих дворах, обедали отдельно от прочих членов семейства и семьи. Жены их и дети трапезовали особо.
Бани
Русские ходили в баню очень часто — это считалось первой потребностью русской домашней жизни. Обычай мыться по многим случаям доставлял удовольствие и наслаждение, да иначе и быть не могло по многим предрассудкам, а также и по многим домашним суевериям, тесно связанным с религиозными правилами.
у культурному розвитку україни xiv–xv ст. відбувалися неоднозначні, суперечливі процеси, обумовлені різними історичними чинниками. стримуючими, дестабілізуючими культурний процес чинниками стали: падіння візантійської імперії, що позбавило православ'я зовнішньої опори; відсутність власної державності; наступ католицької церкви; татарські напади. проте зникнення візантійського впливу спричинило початок активного засвоєння, на ґрунті києво-руської духовності, надбань західноєвропейської культури. піднесенню української культури сприяли: технічний прогрес; виникнення друкарства; розвиток в україні гуманістичної думки під впливом європейського відродження.
у xiv–xv ст. на українських землях продовжувала розвиватися освіта, яка, спираючись на давньоруську традицію, активно запозичувала західноєвропейський досвід. у цей період вчителями продовжувало залишатись духівництво, яке навчало дітей при церквах. заможні люди наймали дяків для навчання. богослужебні книги використовувалися як підручники. дітей навчали читання, письма і церковного співу. подальшу освіту бажаючі здобували самостійно. насамперед вивчали грецьку та латинську мови. із xiv ст., за відсутності власних вищих навчальних закладів, українці активно починають здобувати освіту в європейських університетах: краківському, паризькому, падуанському, болонському, гейдельберзькому, празькому та ін.
у цей період помітно активізувалася діяльність українських учених на теренах європейської культури. найвизначнішим серед них вважався вчений-астроном (астролог), перший з відомих докторів медицини і філософії, ректор болонського університету юрій катерман (драгобич) (бл. 1450–1494 він був автором першої друкованої книги українського автора "прогностична оцінка 1483 р.". крім названої праці, перу вченого належать сім трактатів, ряд віршованих промов і послань до папи римського. усі вони написані латиною, але незмінним залишався підпис: "юрій з драгобича, русин".
Хлебосольство
Как остаток старины хлебосольство встречается и сейчас в отдалении от столицы и больших городов. Там и до сего времени существует обычай, чтобы проезжего и прохожего пригласить к себе в дом, накормить и успокоить его по возможности. Так было и встарь. Со случайного прохожего за хлеб-соль денег не брали, существовала пословица, что "хлеб-соль разбойника побеждает".
Набожность
Садился ли кто за стол или вставал из-за стола, то непременно осенял чело свое крестным знамением. В древние времена вставали до восхождения солнца, молились тотчас Богу, испрашивая Его на все добрые дела и не не начинали никакого дела.
Обеденный обычай
В полдень наступало время обеда. Холостые лавочники, парни из холопы, заезжие в городах и посадах наполняли харчевни; люди домовитые садились за стол дома или у приятелей в гостях. Цари и знатные люди, живя в особых покоях в своих дворах, обедали отдельно от прочих членов семейства и семьи. Жены их и дети трапезовали особо.
Бани
Русские ходили в баню очень часто — это считалось первой потребностью русской домашней жизни. Обычай мыться по многим случаям доставлял удовольствие и наслаждение, да иначе и быть не могло по многим предрассудкам, а также и по многим домашним суевериям, тесно связанным с религиозными правилами.
Объяснение:
ответ:
у культурному розвитку україни xiv–xv ст. відбувалися неоднозначні, суперечливі процеси, обумовлені різними історичними чинниками. стримуючими, дестабілізуючими культурний процес чинниками стали: падіння візантійської імперії, що позбавило православ'я зовнішньої опори; відсутність власної державності; наступ католицької церкви; татарські напади. проте зникнення візантійського впливу спричинило початок активного засвоєння, на ґрунті києво-руської духовності, надбань західноєвропейської культури. піднесенню української культури сприяли: технічний прогрес; виникнення друкарства; розвиток в україні гуманістичної думки під впливом європейського відродження.
у xiv–xv ст. на українських землях продовжувала розвиватися освіта, яка, спираючись на давньоруську традицію, активно запозичувала західноєвропейський досвід. у цей період вчителями продовжувало залишатись духівництво, яке навчало дітей при церквах. заможні люди наймали дяків для навчання. богослужебні книги використовувалися як підручники. дітей навчали читання, письма і церковного співу. подальшу освіту бажаючі здобували самостійно. насамперед вивчали грецьку та латинську мови. із xiv ст., за відсутності власних вищих навчальних закладів, українці активно починають здобувати освіту в європейських університетах: краківському, паризькому, падуанському, болонському, гейдельберзькому, празькому та ін.
у цей період помітно активізувалася діяльність українських учених на теренах європейської культури. найвизначнішим серед них вважався вчений-астроном (астролог), перший з відомих докторів медицини і філософії, ректор болонського університету юрій катерман (драгобич) (бл. 1450–1494 він був автором першої друкованої книги українського автора "прогностична оцінка 1483 р.". крім названої праці, перу вченого належать сім трактатів, ряд віршованих промов і послань до папи римського. усі вони написані латиною, але незмінним залишався підпис: "юрій з драгобича, русин".