Развитие устной исторической традиции казахов в конце XIX -
начале XX веков. Урок 1
>
Определи верность утверждений.
1. Курбангали Халид был близким
родственником Абая.
2. Машхур-Жусип Копейулы при жизни стал
аулие (святым).
3. Шакарим Кудайбердыулы изучал труды по
истории казахского народа в библиотеках
Стамбула и Парижа.
Можете ответить на всё
Батыры – это уникальный институт, который нуждается в расшифровке, конвертации, исследовании, популяризации, актуализации в научной сфере и сохранении имен батыров на страницах национальной истории.
Положительный импульс для изучения о роли батыров дали ежегодные послания Президента Н. А. Назарбаева народу Казахстана, Стратегии «Казахстан-2030» [1] и «Казахстан-2050» [2], Патриотический акт «Мәңгілік Ел» [3], Государственная программа «Нұрлы Жол» [4], представляющие сплав анализа истории и современности.
Изучение и популяризация роли батыров в истории Казахского ханства играют в современныйпериод важную роль в формировании этнокультурной идентичности, усилении позитивного имиджа Казахстана в международном сообществе.«Только поколение, которое знает о непростой истории государства, поворотах и зигзагах пути, пройденного предками, сложных этапах и судьбоносных решениях, «белых пятнах» и свершениях великих личностей, сможет успешно достичь намеченной цели», – уверен Н. А. Назарбаев [5].
Объяснение:
ответ:Загалом, зазначений період в історії архітектури та будівництва на українських землях відомий, фактично, лише в окремих своїх проявах, оскільки тогочасних автентичних пам’яток збереглося мало, а дотеперішні археологічні та історично-архітектурні дослідження перебудованих чи втрачених споруд не завжди дають достатньо вагомий матеріал для їхньої обґрунтованої історико-архітектурної реконструкції.
Розглядуваний період дуже скромно забезпечений писемними джерелами, за винятком самих початків, де ситуацію певною мірою виправляють літописні дані. Відомості до історії архітектури досить нерівномірно розподілені і в географічному плані — як і в усій культурі українських земель відповідного періоду, тут однозначно домінують західноукраїнські території. З-перед кінця XIII ст. для більшості регіонів розвитку української мистецької традиції документальні свідчення практично повністю відсутні.
Объяснение: