«Разом iз замками у Європі з'явилися вони. Вони були не просто вершниками, а самостійною бойовою одиницею. Спершу вони були одягнені у кольчугу-сорочКу зі скріплених між собою металевих кілець. Згодом 11 змінили ковані лати, що захищали рицаря з ніг до голови.»​

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

Древние люди занимались собирательством, охотой и рыбной ловлей. орудия труда были простейшими: деревянные дубинки, заостренные палки, ручные рубила из камня. в качестве жилищ использовали пещеры. в те времена люди уже пользовались огнем, но самостоятельно разжечь костер еще не умели, и поддержание огня в пещере было важной обязанностью каждого члена общины. в период среднего палеолита первобытные люди начинают сами строить жилища. они сооружали их из огромных костей, черепов и бивней мамонтов, веток, а сверху накрывали шкурами животных. археологи доказали, что такие жилища существовали долгое время и разделялись на зимние и летние. люди жили поселениями по 25 - 70 человек. орудия труда стали намного сложнее: появились скребки для обработки шкур, резцы для раскроя шкур и обработки кости и дерева, сверла, наконечники для оружия, шила, иглы из костей. самым важным достижением людей в этот период стало овладение огнем. его добывали высеканием искры из кремня или трением сухих палочек. научившись разводить костер, люди защищали себя от холода и хищных зверей. основной пищей было мясо животных, добытое на охоте. поэтому численность людей зависела от количества диких животных, проживавших на определенной территории. средний возраст человека того времени составлял 20 - 23 года. ученые подсчитали, что население украины в то время насчитывало 3-6 тысяч человек. первые религиозные представления и верования появляются в период среднего палеолита. это подтверждается находками в крыму, где обнаружены первые погребения людей по сложному ритуалу. человек начинает задумываться над окружавшими его природными явлениями, старается понять их суть и как-то повлиять на них. в позднем палеолите религиозные верования усложняются. известно, что перед охотой люди совершали магические действия и заклинания. они изображали животное на земле или стене пещеры и кололи изображения копьями или стрелами. по их представлениям, это должно было принести удачу во время охоты. древние люди верили, что каждое живое существо и многое из окружающего мира (гора, река, лес) имеет своего двойника - духа или душу, и старались задобрить их жертвами-подарками. к древнейшим верованиям относится также представление людей о том, что их род ведет свое начало от животного-предка (волка, медведя, ворона, орла или др.) . таких животных обожествляли, их запрещалось убивать или употреблять в пищу. они считались покровителями членов рода. в эпоху среднего палеолита начинается зарождение искусства. археологи находят кости с резным орнаментом, изображения животных и людей, выполненные чаще всего черной и красной краской. во времена позднего палеолита искусство усложняется. на поселении молодовое над днестром найдены высеченные на лопатке мамонта изображения людей и животных. костяные браслеты и человекоподобные фигурки со сложным орнаментом найдены при раскопках стоянки в мезино, на черниговщине. археологические находки говорят нам о существовании в то время музыкального искусства. найдены костяные флейты, особое культовое сооружение для осуществления обрядов, сопровождавшихся музыкой, набор первобытных музыкальных инструментов.