Район Москвы, где были основаны татарские слободы для проживания выходцев из Орды.
5.
Крепость в устье Невы, основанная московским князем Юрием Даниловичем.
6.
Прозвище московского князя Ивана I Даниловича.
11.
Переводчик в Древней Руси.
12.
Сын Александра Невского, основатель династии московских князей.
По вертикали:
2.
Хан Золотой Орды, на сестре которого был женат московский князь Юрий Данилович.
3.
Город в верховьях Москвы-реки, отвоёванный у смоленских князей Юрием Даниловичем.
4.
Соперник Москвы в борьбе за великое княжение Владимирское.
7.
Первый из митрополитов Киевских, имевших постоянное местопребывание в Москве.
8.
Сын Ивана Калиты, умерший со всей семьёй во время эпидемии чумы.
9.
Сестра хана Узбека и жена московского князя Юрия Даниловича.
10.
Двоюродный брат хана Узбека, баскак, убитый во время антиордынского восстания в Твери в 1327 году.
Сбросить ответы Сохранить и перейти к следующему решить кросворд люди

Одним из самых  тяжелых в истории Руси смело можно  считать время 12-13 веков.так как именно в  этот период Русь была действительно слаба  с одной стороны находилось монгольское иго которое осуществляло сбор непосильной дани и в придачу к этому изредка совершались набеги на русские города с целью захвата рабов и добычи . однако на этом проблемы не кончались.с  запада явственно ощущалась угроза католичества да и  просто жажда завоеваний шведов  немцев и других народов .причиной угрозы римского папы было то что русь являлась  оплотом православия и следовательно уже поэтому русь должна была быть В том состоянии, в котором оказалась страна в результате завоевания монголами, она, по прикидкам западных завоевателей, была не долго и успешно противостоять их союзническим атакам. Многочисленные рыцарские ордены – Тевтонский, Тамплиерский и др., считали свой ведения войны единственно правильным. Жесткая дисциплина вкупе с тяжелыми доспехами рыцарей и сокрушительной кавалерией не оставляли населенными упрямым и диким народом страну .им претило то что такая богатая добыча досталась одной лишь золотой орде.в  принципе каждый стремился урвать себе кусок побольше в том состоянии в котором оказалась страна  в результате завоевания  монголами она  по прикидкам  западных завоевателей была не долго и успешно противостоять их союзническим   атакам

на початку ХХ ст. у західноукраїнських землях важкої промисловості майже не існувало. Машинобудування було розвинено слабко. У Закарпатті діяли металургійні заводи, де виплавляли чавун. На цих підприємствах використовувалася застаріла техніка. Протягом 1905–1906 pp. виникло понад 50 акціонерних компаній з видобутку нафти, найбільшими з яких були «Галицьке-Карпатське товариство», компанія «Східниця», компанія «Галичина». Прискорився процес концентрації підприємств у нафтовій промисловості. Найбільші 15 підприємств виробляли 75 % нафти, що видобувалася в Галичині. Значним був вплив іноземного капіталу. Так, найбільший хімічний завод у Сваляві, збудований у 1910–1911 pp., належав будапештській компанії «Сольва», акціонерами якої, окрім австрійських, були англійські, французькі та американські підприємці. Створивши банки, акціонерні товариства, концерни та інші монополістичні об’єднання, іноземні підприємці оволоділи основними галузями промисловості Західної України. Будівництво залізниць велося переважно зі стратегічних міркувань. Протягом 1870–1910 pp. залізнична мережа в усій Галичині зросла на 1 430 км. У 1910 p. вона становила 4 120 км. Незважаючи на це, західноукраїнські землі були гірше забезпечені залізницями, ніж розвинені країни Європи, а також західні провінції Австро-Угорщини. Економічна відсталість західноукраїнських земель позначалася на соціальній структурі населення. Наприкінці XIX — на початку XX ст. зросло міське населення Західної України. Так, кількість мешканців 19 галицьких міст протягом 1880—1910 pp. збільшилася на 62,8 %. Попри зростання населення міст, західно-українські землі були відсталими провінціями Австро-Угорської імперії. У промисловості Галичини на початку XX ст. було зайнято лише 9 % населення, а в сільському господарстві — 77 %. На Буковині в 1900 p. сільським господарством було зайнято 75 % населення. У Закарпатській Україні в промисловості працювало не більш ніж 5 % населення. Головну частину продукції давали галузі, що займалися видобуванням і первинною переробкою місцевої сировини, — лісова, лісопильна і нафтоозокеритна. Незважаючи на значні зрушення наприкінці XIX — на початку XX ст., становлення фабрично-заводської промисловості на західноукраїнських землях ще не завершилось http://bazazavr.com/uk/ekonomichne_stanovishhe_ukrajinskikh_zemel_u_skladi_avstro_ugorskoji_imperiji_konspekti_urokiv_istorija_ukrajini_10_klas/2018-11-02-14