до весни 1918 р. широким верствам населення україни вже набридли революція й хаос. закономірно, що ці настрої переважали серед заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, великих землевласників. австрійці та німці в україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити центральну раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом павлом скоропадським.
29 квітня 1918 р., на з'їзді, скликаному в києві лігою землевласників, на який з усієї україни прибуло 6500 делегатів, було проголошено україну гетьманською державою на чолі з павлом скоропадським, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. того ж дня п. скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «української держави». це була держава монархічного типу на чолі з гетьманом.
скасовуючи такі нововведення центральної ради, як націоналізація великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основною соціальною опорою режиму.
гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з німеччиною, яку гетьман навіть встиг відвідати з офіційним візитом, австро-угорщиною, болгарією, туреччиною, швецією, італією, швейцарією, а загалом ще із 30 державами.
на жаль, антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» росії, не визнала гетьманську державу.
на той час україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман п.скоропадський був професійним військовим. його універсалом створюється українська академія наук (що існує й досі; першим її президентом став в. вернадський); українська мова визнається державною; засновуються два державні українські університети — в києві та кам'янці-подільському, 150 українських гімназій, національний архів, національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.
29 квітня 1918 р. гетьман скасував закони центральної ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді.
невирішеність аграрного питання разом з поразкою німеччини в першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності, призвело до краху гетьманату.
венская система окончательно рухнула после революций 1848 — 1849 гг. в европе и последовавших событий. противоречия между россией и великобританией с францией к восточной (крымской) войне 1853 — 1856 гг. против россии выступила коалиция великобритании, франции, турции и сардинского королевства, которых открыто, поддержала австрия и скрытно — пруссия. в результате поражения россии пошатнулись ее позиции на черном море и на .
после восточной войны одной из ведущих держав стала франция, во главе которой находился император наполеон iii, племянник наполеона i. французы вынашивали план захвата левого берега рейна. одновременно пруссия готовилась к войне с францией, поскольку та была главным противником объединения германии под властью королей. в ходе франко- (франко-германской) войны 1870 — 1871 гг. наполеон iii потерпел сокрушительное поражение. к объединенной германии, провозглашенной империей, отошли эльзас и лотарингия.
в конце xix в. противоречия между европейскими державами вновь обострились, особенно из-за колоний. наиболее острым было противоборство в треугольнике — франция — германия. эти страны искали себе союзников в неизбежном противостоянии.
ответ:
объяснение:
прихід до влади п. скоропадського
до весни 1918 р. широким верствам населення україни вже набридли революція й хаос. закономірно, що ці настрої переважали серед заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, великих землевласників. австрійці та німці в україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити центральну раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом павлом скоропадським.
29 квітня 1918 р., на з'їзді, скликаному в києві лігою землевласників, на який з усієї україни прибуло 6500 делегатів, було проголошено україну гетьманською державою на чолі з павлом скоропадським, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. того ж дня п. скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «української держави». це була держава монархічного типу на чолі з гетьманом.
скасовуючи такі нововведення центральної ради, як націоналізація великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основною соціальною опорою режиму.
гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з німеччиною, яку гетьман навіть встиг відвідати з офіційним візитом, австро-угорщиною, болгарією, туреччиною, швецією, італією, швейцарією, а загалом ще із 30 державами.
на жаль, антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» росії, не визнала гетьманську державу.
на той час україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман п.скоропадський був професійним військовим. його універсалом створюється українська академія наук (що існує й досі; першим її президентом став в. вернадський); українська мова визнається державною; засновуються два державні українські університети — в києві та кам'янці-подільському, 150 українських гімназій, національний архів, національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.
29 квітня 1918 р. гетьман скасував закони центральної ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді.
невирішеність аграрного питання разом з поразкою німеччини в першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності, призвело до краху гетьманату.
ответ:
венская система окончательно рухнула после революций 1848 — 1849 гг. в европе и последовавших событий. противоречия между россией и великобританией с францией к восточной (крымской) войне 1853 — 1856 гг. против россии выступила коалиция великобритании, франции, турции и сардинского королевства, которых открыто, поддержала австрия и скрытно — пруссия. в результате поражения россии пошатнулись ее позиции на черном море и на .
после восточной войны одной из ведущих держав стала франция, во главе которой находился император наполеон iii, племянник наполеона i. французы вынашивали план захвата левого берега рейна. одновременно пруссия готовилась к войне с францией, поскольку та была главным противником объединения германии под властью королей. в ходе франко- (франко-германской) войны 1870 — 1871 гг. наполеон iii потерпел сокрушительное поражение. к объединенной германии, провозглашенной империей, отошли эльзас и лотарингия.
в конце xix в. противоречия между европейскими державами вновь обострились, особенно из-за колоний. наиболее острым было противоборство в треугольнике — франция — германия. эти страны искали себе союзников в неизбежном противостоянии.