Расположите исторические процессы в хронологическом порядке: Возникновение искусства и религии
Распад первобытно-общинного строя
Переход от родовой общины к соседской
Зарождение земледелия на территории современной России
Появление первых государств на территории современной России
У 1908 Крит, скориставшись Молодотурецькою революцією, оголосив енозіс з Грецією.[1]
У 1912, коли Сербія, Чорногорія та Греція пред'явили права на управління територією Албанії, Албанія оголосила незалежність.[2]
Османська імперія, слабшаючи, спробувала спертися на до Німеччини, але це лише втягнуло її в Першу світову війну (1914), що закінчилася поразкою Четверного союзу[3].
5 грудня 1917 підписано Ерзінджанськеперемир'я, що закінчило війну Османської та Російської імперій.[4]
Протягом 1917-1918 союзники займають близькосхідні володіння Османської імперії.
Після Першої світової війни Сирія та Ліванперейшли під контроль Франції, Палестина, Йорданія й Ірак — Великої Британії; на заході Аравійського півострова за підтримки англійців (Лоуренс Аравійський) утворилися незалежні держави: Хіджаз, Неджд, Асір і Ємен. Згодом Хиджаз і Асір увійшли до складу Саудівської Аравії.
30 жовтня 1918 було укладено Мудросське перемир'я, за яким був Севрський мирний договір (10 серпня 1920). Фактично Османська імперія була розділена на частини. 1 листопада 1922 Великі національні збори Туреччини прийняли закон про розділення султанату та халіфату, при цьому султанат скасовувався. Так закінчилася більш ніж 600-річна історія Османської імперії.
Розпад Османської імперії супроводжувався масовою різаниною та депортацією християнського населення (вірмен, греків, ассирійців, курдів), що тривала до 1926.
У 1923 підписаний Лозаннський мирний договір, в якому були встановлені нові кордони Туреччини.[5] 29 жовтня 1923 турки проголосили Турецьку республіку на чолі з президентом Мустафою Кемалем Ататюрком.[5]
Великий князь литовский Ольгерд — великий князь литовский, сын Гедимина, брат Кейстута, в период своего правления с 1345 по 1377 годы значительно расширивший границы государства. Существуют две основные версии о происхождении имени Ольгерд. Согласно наиболее распространённой, имя Ольгерд происходит от литовских слов alga — вознаграждение и girdas — слух, известие и буквально означает известный вознаграждением. По другой трактовке, имя происходит от германского корня ger — копьё и означает благородное копьё.
Ольгерд был рожден в 1296 году, его отцом был великий князь литовский Гедимин, а матерью — княжна Евна из Полоцка. О происхождении Гедимина достоверно не известно, есть несколько версий.
По одной из версий он был потомком Пукувера Бодивида, который упоминается в хронике Петра фон Дусбурга. В позднем источнике известном как Хроника Быховца о Витене упоминается, что он был «з именя держачого в Жомойти речоного Эйрагола», что может свидетельствовать о жемайтском происхождении Пукувера.
Польский историк Юзеф Пузына предположил, что Пукувер может быть одним лицом с упомянутым в Ипатьевской летописи под 1289 годом Будикидом или, что более вероятно, его братом Будивидом В 1970-х годах Ежи Охманьский выдвинул версию о том, что Гедимин был потомком Сколоменда. Эта версия основывается на словах сыновей Ольгерда, переданных в древнерусской поэме «Задонщина»: