1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
История исследования археологических памятников каменного века на территории Казахстана начинается с конца XIX в. Начальный период (до 1950-х гг.) характеризуется постепенным накоплением археологических коллекций палеолитического времени со сборов подъемного материала краеведами, геологами, палеонтологами и любителями археологии. Основная веха связана с деятельностью таких видных исследователей каменного века Казахстана, как Х. А. Алпысбаев и А. Г. Медоев, которыми было открыто и исследовано большинство палеолитических памятников, известных к настоящему времени: Борыказган, Танирказган, Ушбулак I-VI, Акколь, Кемер , Сары-Су, Кзыл-Джар-3, Жаман-Айбат-3, -4, -5, Обалысан, Музбель-1, -2, Айдарлы-2, Таскудук-1, Ангренсор1, -2, Батпак-7, -8, -12 и др. В настоящее время совместными разведочными работами Института археологии и этнографии СО РАН и Национального музея Республики Казахстан продолжается поиск стратифицированных палеолитических памятников, которые значительно расширят данные, полученные из местонахождений с поверхностным залеганием артефактов.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Объяснение:
История исследования археологических памятников каменного века на территории Казахстана начинается с конца XIX в. Начальный период (до 1950-х гг.) характеризуется постепенным накоплением археологических коллекций палеолитического времени со сборов подъемного материала краеведами, геологами, палеонтологами и любителями археологии. Основная веха связана с деятельностью таких видных исследователей каменного века Казахстана, как Х. А. Алпысбаев и А. Г. Медоев, которыми было открыто и исследовано большинство палеолитических памятников, известных к настоящему времени: Борыказган, Танирказган, Ушбулак I-VI, Акколь, Кемер , Сары-Су, Кзыл-Джар-3, Жаман-Айбат-3, -4, -5, Обалысан, Музбель-1, -2, Айдарлы-2, Таскудук-1, Ангренсор1, -2, Батпак-7, -8, -12 и др. В настоящее время совместными разведочными работами Института археологии и этнографии СО РАН и Национального музея Республики Казахстан продолжается поиск стратифицированных палеолитических памятников, которые значительно расширят данные, полученные из местонахождений с поверхностным залеганием артефактов.