Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
В выдержках из отчета секретаря ЦК КП(б)Б П. К- Пономаренко в ЦК ВКП(б) о проделанной работе в западных областях БССР (1946 г.): «. Важнейшим политическим фактором явилось решение земельного вопроса (ликвидация помещичьего землевладения и национализация земли). На этой основе была проведена большая работа по сплочению трудящихся вокруг Советской власти. Практически начал решаться вопрос о социалистической перестройке сельского хозяйства. Немецкие захватчики в западных областях подвергли серьезным разрушениям народное хозяйство. Особенно жестоко уничтожали все ростки нового, советского: промышленность, колхозы, совхозы и МТС, учреждения культуры и т. д. Включив значительную территорию западных областей республики в состав Восточной Пруссии, немцы пытались, опираясь на польские националистические и кулацкие элементы, создать для своего господства политическую базу. разжигали национальную вражду между поляками и белорусами. В западных областях остались серьезные политические последствия немецкой оккупации. Население Западной Беларуси только на короткий срок после воссоединения было присоединено к социалистическому строительству и не школы перевоспитания, не этапов классовой борьбы против помещиков, капиталистов и кулаков, которые рабочие восточных областей в годы революции, гражданской войны и в годы коллективизации
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Практически начал решаться вопрос о социалистической перестройке сельского хозяйства.
Немецкие захватчики в западных областях подвергли серьезным разрушениям народное хозяйство. Особенно жестоко уничтожали все ростки нового, советского: промышленность, колхозы, совхозы и МТС, учреждения культуры и т. д.
Включив значительную территорию западных областей республики в состав Восточной Пруссии, немцы пытались, опираясь на польские националистические и кулацкие элементы, создать для своего господства политическую базу. разжигали национальную вражду между поляками и белорусами.
В западных областях остались серьезные политические последствия немецкой оккупации.
Население Западной Беларуси только на короткий срок после воссоединения было присоединено к социалистическому строительству и не школы перевоспитания, не этапов классовой борьбы против помещиков, капиталистов и кулаков, которые рабочие восточных областей в годы революции, гражданской войны и в годы коллективизации