Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Антиосманская война в странах Центральной и Юго-Восточной Европы достигает большого накала в 90-х гг. XVI в. в связи с действиями антитурецкой Священной лиги ряда европейских стран. Активное участие в военных действиях приняли валахи, молдаване, балканские народы и запорожские казаки, составлявшие ударную силу Лиги. В 1595 г. совместные с молдаванами военные действия против турок вели запорожцы, предводительствуемые гетманом Иваном Лободой и Северином Наливайко. Они осадили Бендеры и Килию и захватили укрепленный пункт Смил. Дальпейшему развитию итого тактического успеха помешали колеблющаяся политика трансиль — вапскнх князей Баториев и папская Польша, чей канцлер и коронный гетман Ян Замойский проводил враждебный Священной лиге курс. С крупного боярства он посадил на молдавский престол Иеремию Боярскими группировками, рвавшимися к власти. Поскольку ни одна из них собственными силами пе могла добиться желанной цели, каждая прибегала к извне. Одна группировка — пропольская, состоявшая из представителей местного родовитого боярства во главе с Могилами, опиралась на магнатско-шляхетскую Польшу, которая, будучи дворянской республикой, основанной на эксплуатации и угнетении крестьян, представлялась крупным служилым боярам страной с идеальным общественным строем и государственным устройством. Вторая — протурецкая, в которую входили в основном представители набиравшей силу фанариотской прослойки господствующего класса во главе с Кантакузинами, ратовала за лояльное отношение к султану и политическую ориентацию на Турцию.
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение: