В первой четверти 18 веке,в России, были созданы первые светские образовательные школы. Эти школы, давали начальные и практические знания. Многие школы сочетали в себе образовательные и профессиональные основы. Была создана пушкарская школа, Медицинская школа. Так же был создан ряд математических, навигационных и ремесленных учебных заведений.В 1730-1755 годах возникают дворянские учебные заведения. Сухопутный корпус, Морской, инженерный. Был также создан Смольный институт благородных девиц. Вместе с этим, начинали формироваться основы общественного образования, ревнителем которых был Михаил Васильевич Ломоносов. В провинциях развивались епархиальные и адмиралтейские школы. В Москве и Петербурге появляются первые общеобразовательные гимназии.В 1755 – 1782 годах, в русском обществе стали рас идеи. Были переведены и изданы сочинения Джона Локка. В своих трудах Локк говорит о том, что ребенка надо воспитывать не устрашением и подавлением личности, а искать более прогрессивные методы обучения. Государством была предпринята попытка создать систему воспитательно–образовательных учреждений, что позволило бы получить новых квалифицированных врачей, художников, ремесленников и ученых. Были открыты новые училища.В 1782 - 1786 годах, наконец-то, была создана государственная система народного образования. Екатерина II долго работала над этим во и решила строить русское народное образование по австрийскому образцу. В 1782 году была создана Комиссия об учреждение училищ. По замыслам комиссии создавались училища двух типов: главные с 4-мя классами в губерниях, малые двуклассные в уездах. Такие училища должны были обеспечить народ начальным образованием.
Школьная реформа создала проблему подготовки учителей, которых катастрофических не хватало. Вскоре были открыты Учительская семинария и Главное народное училище для подготовки учительских кадров. В 18 веке в России образование приобрело определенную структуру, что сказалось на качестве образования.
Понимая значимость образования, русское правительство уделяло этому во много времени. Образование в России 18 века было поставлено под жесткий контроль.
Пояснення:Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів — світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями, головним чином, Великою Британією, Французькою республікою, США і Японською імперією, після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції у Версалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п'яту роковину сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир).
Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах. ОЗа Версальським мирним договором з Німеччиною:
Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни;
Вона втрачала свої колонії, деякі її території передавалися сусіднім державам;
накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;
Ельзас та Лотарингія поверталися Французькій республіці, управління Саарською областю передавалося на 15 років Лізі Націй;
Данциг (Гданськ) було оголошено «вільним містом»;
Польській республіці поверталася частина територій, загарбаних Німеччиною (Познань, деякі райони Пруссії й Померанії);
Данії передавався Північний Шлезвіг;
До Бельгії відійшли округи Ейпен, Мальмеді, Морене.
Порівняно з 1914 p. німецька територія зменшилася на 12,5%. Загальна військова повинність у Німеччині скасовувалася. Її сухопутна армія не повинна була перевищувати 100 тис. чол. й призначалася для підтримки порядку всередині країни. Німеччині заборонялося мати підводний флот, великі надводні кораблі, військову авіацію та важку артилерію. Німецький генштаб розпускався. Німецька територія по лівому березі Рейну та смуга завширшки 50 км по правому — оголошувалася Рейнською демілітаризованою зоною. Загальна сума репарацій була встановлена на Лондонській конференції у 1921 p. й становила 132 млрд золотих марок. Франція мала одержати 52% цієї суми, Велика Британія — 22%, Італія −10%, Бельгія — 8%. З метою гарантії виконання Версальського договору країни Антанти окупували Рейнську зону терміном на 15 років.
Мирні договори з союзниками Німеччини були укладені за зразком Версальського.
Сен-Жерменський мирний договір з Австрією було підписано 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія перестала існувати. Частина Південного Тіролю переходила до Королівства Італія, Чехія й Моравія ставали частиною новоутвореної держави Чехословацької республіки, Буковина передавалася Королівству Румунія. Закарпатську Україну було передано до складу Чехословацької республіки. Договором визнавалася незалежність Австрії, але заборонялося її об'єднання з Німеччиною.
Нейїський з Болгарським царством — 27 листопада 1919 р., частина території Болгарії відійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців та Королівства Румунія.
Тріанонський з Королівством Угорщина — 4 червня 1920 p. вона відмовлялася від ряду територій та визнавала нові кордони держав у Центральній Європі. Її територія була скорочена утроє, а населення — у 2,5 рази. Угорщина, як і інші союзники Німеччини, сплачувала репарації переможцям.
В первой четверти 18 веке,в России, были созданы первые светские образовательные школы. Эти школы, давали начальные и практические знания. Многие школы сочетали в себе образовательные и профессиональные основы. Была создана пушкарская школа, Медицинская школа. Так же был создан ряд математических, навигационных и ремесленных учебных заведений.В 1730-1755 годах возникают дворянские учебные заведения. Сухопутный корпус, Морской, инженерный. Был также создан Смольный институт благородных девиц. Вместе с этим, начинали формироваться основы общественного образования, ревнителем которых был Михаил Васильевич Ломоносов. В провинциях развивались епархиальные и адмиралтейские школы. В Москве и Петербурге появляются первые общеобразовательные гимназии.В 1755 – 1782 годах, в русском обществе стали рас идеи. Были переведены и изданы сочинения Джона Локка. В своих трудах Локк говорит о том, что ребенка надо воспитывать не устрашением и подавлением личности, а искать более прогрессивные методы обучения. Государством была предпринята попытка создать систему воспитательно–образовательных учреждений, что позволило бы получить новых квалифицированных врачей, художников, ремесленников и ученых. Были открыты новые училища.В 1782 - 1786 годах, наконец-то, была создана государственная система народного образования. Екатерина II долго работала над этим во и решила строить русское народное образование по австрийскому образцу. В 1782 году была создана Комиссия об учреждение училищ. По замыслам комиссии создавались училища двух типов: главные с 4-мя классами в губерниях, малые двуклассные в уездах. Такие училища должны были обеспечить народ начальным образованием.
Школьная реформа создала проблему подготовки учителей, которых катастрофических не хватало. Вскоре были открыты Учительская семинария и Главное народное училище для подготовки учительских кадров. В 18 веке в России образование приобрело определенную структуру, что сказалось на качестве образования.
Понимая значимость образования, русское правительство уделяло этому во много времени. Образование в России 18 века было поставлено под жесткий контроль.
Відповідь:
Пояснення:Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів — світовий порядок, основи якого були встановлені державами-переможцями, головним чином, Великою Британією, Французькою республікою, США і Японською імперією, після закінчення Першої Світової Війни. Основним питанням конференції у Версалі була підготовка мирного договору з Німеччиною. Його було підписано 28 червня 1919 p., у п'яту роковину сараєвського вбивства, у Великому Версальському палаці (Версальський мир).
Версальська система була також розрахована на закріплення післявоєнного переділу світу і спрямована не тільки проти переможених держав, але і проти національно-визвольного руху в колоніях і залежних країнах. ОЗа Версальським мирним договором з Німеччиною:
Німеччина визнавалася винною у розв'язанні світової війни;
Вона втрачала свої колонії, деякі її території передавалися сусіднім державам;
накладалися військові обмеження та репарації за збитки, завдані країнам Антанти;
Ельзас та Лотарингія поверталися Французькій республіці, управління Саарською областю передавалося на 15 років Лізі Націй;
Данциг (Гданськ) було оголошено «вільним містом»;
Польській республіці поверталася частина територій, загарбаних Німеччиною (Познань, деякі райони Пруссії й Померанії);
Данії передавався Північний Шлезвіг;
До Бельгії відійшли округи Ейпен, Мальмеді, Морене.
Порівняно з 1914 p. німецька територія зменшилася на 12,5%. Загальна військова повинність у Німеччині скасовувалася. Її сухопутна армія не повинна була перевищувати 100 тис. чол. й призначалася для підтримки порядку всередині країни. Німеччині заборонялося мати підводний флот, великі надводні кораблі, військову авіацію та важку артилерію. Німецький генштаб розпускався. Німецька територія по лівому березі Рейну та смуга завширшки 50 км по правому — оголошувалася Рейнською демілітаризованою зоною. Загальна сума репарацій була встановлена на Лондонській конференції у 1921 p. й становила 132 млрд золотих марок. Франція мала одержати 52% цієї суми, Велика Британія — 22%, Італія −10%, Бельгія — 8%. З метою гарантії виконання Версальського договору країни Антанти окупували Рейнську зону терміном на 15 років.
Мирні договори з союзниками Німеччини були укладені за зразком Версальського.
Сен-Жерменський мирний договір з Австрією було підписано 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія перестала існувати. Частина Південного Тіролю переходила до Королівства Італія, Чехія й Моравія ставали частиною новоутвореної держави Чехословацької республіки, Буковина передавалася Королівству Румунія. Закарпатську Україну було передано до складу Чехословацької республіки. Договором визнавалася незалежність Австрії, але заборонялося її об'єднання з Німеччиною.
Нейїський з Болгарським царством — 27 листопада 1919 р., частина території Болгарії відійшла до Королівства сербів, хорватів і словенців та Королівства Румунія.
Тріанонський з Королівством Угорщина — 4 червня 1920 p. вона відмовлялася від ряду територій та визнавала нові кордони держав у Центральній Європі. Її територія була скорочена утроє, а населення — у 2,5 рази. Угорщина, як і інші союзники Німеччини, сплачувала репарації переможцям.