Культура Кыргызстана формировалась под сильным воздействием кочевой жизни. Кроме того, на неё оказали влияние культуры России, Персии и Турции, и все же она осталась довольно самобытной и уникальной. Связь кыргызской культуры с природой прослеживается везде: от дизайна до музыки.Будучи кочевниками, кыргызы всегда жили в тесном контакте с природой. От их жилья до одежды - все предназначалось для адаптации к изменениям погоды и смене места. Юрты легко разбираются и переносятся с места на место, их можно утеплить на зиму или наоборот сделать более прохладными для лета. Ширдакс и туш-кыз (войлочные ковры и вышивка на стенах), которые можно увидеть в юрте, также вдохновлены природными формами.
Объяснение:
Подавляющее число верующих (82,7%) в Кыргызской Республике мусульмане. К христианам относит себя 16% верующих: русские традиционно исповедуют православие, немцы делятся на католиков и лютеран. Протестантские движения (баптисты, пятидесятники, адвентисты) включают как русскоязычное население, так и киргизов.
•Основа української нації – селянство( “Чи є тепер панщина”, “Дядько Дмитро”)
•Часопис “Гасло”
•УСП, що приєдналася пізніше вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств
•Вимоги національно-культурної автономії України в межах Росії
УНП 1902р. націоналістична М. Міхновський • Самостійність України
• “Україна для українців”
• Основним засобом здобуття незалежності вважали збройне повстання
•Майбутню Україну бачили виключно соціалістичною
2.)УДП
1902р.
ліберально-демократична
С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський
•Проголошення автономії України
•Запровадження української мови в усіх сферах життя
•Соціально-економічне питання ігнорувалося
•Спочатку програма була досить радикальною, але керівники не підтримували ідеї революційних змін, тому партія перетворилася на бездіяльне об’єднання
3.) УРП
1904р.
ліберально-демократична
Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський
•Проголошення автономії України
•Запровадження української мови в усіх сферах життя
•Соціально-економічне питання ігнорувалося
•Виступала за встановлення в Росії конституційної монархії
•Обмежувалася широкою видавничою діяльністю, так як налагодити серйозну партійну роботу не змогла
4.) УДРП
1905р.
ліберально-демократична
Б. Д. Грінченко, М. Левицький, Є. Х. Чикаленко, І. Л. Шраг, Є.К. Тимченко, Ф. П. Матушевський
була побудована на принципах парламентаризму й федералізму:
•Україна мала здобути в рамках конституції Росії широку автономію
•У соціально-економічному плані Українська демократично-радикальна партія передбачала примусовий викуп від приватних власників землі й промислових підприємств, які з часом мали бути націоналізовані.
5.) УСДС
1904р.
соціалістична
М. Меленевський
•Противники самостійності України
•прагнула до створення централізованої пролетарської партії усієї Росії.
6.) УРСДРП
1905р.
Соціал-демократія
Володимир Винниченко
•демократична республіка
•автономія України з окремим представницьким органом
•рівноправність всіх мов у місцевих і урядових установах
Культура Кыргызстана формировалась под сильным воздействием кочевой жизни. Кроме того, на неё оказали влияние культуры России, Персии и Турции, и все же она осталась довольно самобытной и уникальной. Связь кыргызской культуры с природой прослеживается везде: от дизайна до музыки.Будучи кочевниками, кыргызы всегда жили в тесном контакте с природой. От их жилья до одежды - все предназначалось для адаптации к изменениям погоды и смене места. Юрты легко разбираются и переносятся с места на место, их можно утеплить на зиму или наоборот сделать более прохладными для лета. Ширдакс и туш-кыз (войлочные ковры и вышивка на стенах), которые можно увидеть в юрте, также вдохновлены природными формами.
Объяснение:
Подавляющее число верующих (82,7%) в Кыргызской Республике мусульмане. К христианам относит себя 16% верующих: русские традиционно исповедуют православие, немцы делятся на католиков и лютеран. Протестантские движения (баптисты, пятидесятники, адвентисты) включают как русскоязычное население, так и киргизов.
1.) РУП
20 січня 1900р.
соціалістична
Д. Антонович
•Ідея боротьби за національну незалежність
•боротьба за соціалізм
•Основа української нації – селянство( “Чи є тепер панщина”, “Дядько Дмитро”)
•Часопис “Гасло”
•УСП, що приєдналася пізніше вела пропаганду ідей соціалізму серед робітників невеликих підприємств
•Вимоги національно-культурної автономії України в межах Росії
УНП 1902р. націоналістична М. Міхновський • Самостійність України
• “Україна для українців”
• Основним засобом здобуття незалежності вважали збройне повстання
•Майбутню Україну бачили виключно соціалістичною
2.)УДП
1902р.
ліберально-демократична
С. Єфремов, Б. Грінченко, В. Чеховський
•Проголошення автономії України
•Запровадження української мови в усіх сферах життя
•Соціально-економічне питання ігнорувалося
•Спочатку програма була досить радикальною, але керівники не підтримували ідеї революційних змін, тому партія перетворилася на бездіяльне об’єднання
3.) УРП
1904р.
ліберально-демократична
Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський
•Проголошення автономії України
•Запровадження української мови в усіх сферах життя
•Соціально-економічне питання ігнорувалося
•Виступала за встановлення в Росії конституційної монархії
•Обмежувалася широкою видавничою діяльністю, так як налагодити серйозну партійну роботу не змогла
4.) УДРП
1905р.
ліберально-демократична
Б. Д. Грінченко, М. Левицький, Є. Х. Чикаленко, І. Л. Шраг, Є.К. Тимченко, Ф. П. Матушевський
була побудована на принципах парламентаризму й федералізму:
•Україна мала здобути в рамках конституції Росії широку автономію
•У соціально-економічному плані Українська демократично-радикальна партія передбачала примусовий викуп від приватних власників землі й промислових підприємств, які з часом мали бути націоналізовані.
5.) УСДС
1904р.
соціалістична
М. Меленевський
•Противники самостійності України
•прагнула до створення централізованої пролетарської партії усієї Росії.
6.) УРСДРП
1905р.
Соціал-демократія
Володимир Винниченко
•демократична республіка
•автономія України з окремим представницьким органом
•рівноправність всіх мов у місцевих і урядових установах