Во́тчина — у середньовіччі й ранньому новому часі приватне спадкове землеволодіння. Належало феодалу за правом спадку від його батька. Власник вотчини міг вільно розпоряджатися нею — продавати, дарувати чи заставляти. В українських землян власники вотчини називалися вотчи́нниками. Різновид алоду.
Мозаїка--зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.
Дани́на — вид податку, відомий у Середньовічній Європі з часів експансії норманів. Спочатку нерегулярний, а потім регулярний відкуп міст, монастирів або феодалів, що їх примусили сплачувати пірати нормани-вікінги. У давньоруській київській державі — найдавніша форма оподаткування населення.
Дани́на — вид податку, відомий у Середньовічній Європі з часів експансії норманів. Спочатку нерегулярний, а потім регулярний відкуп міст, монастирів або феодалів, що їх примусили сплачувати пірати нормани-вікінги
Во́тчина — у середньовіччі й ранньому новому часі приватне спадкове землеволодіння (маєток). Належало феодалу за правом спадку від його батька (отця, звідси «отчина»). Власник вотчини міг вільно розпоряджатися нею — продавати, дарувати чи заставляти. В українських землян власники вотчини називалися вотчи́нниками. Різновид алоду.
Во́тчина — у середньовіччі й ранньому новому часі приватне спадкове землеволодіння. Належало феодалу за правом спадку від його батька. Власник вотчини міг вільно розпоряджатися нею — продавати, дарувати чи заставляти. В українських землян власники вотчини називалися вотчи́нниками. Різновид алоду.
Мозаїка--зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.
Дани́на — вид податку, відомий у Середньовічній Європі з часів експансії норманів. Спочатку нерегулярний, а потім регулярний відкуп міст, монастирів або феодалів, що їх примусили сплачувати пірати нормани-вікінги. У давньоруській київській державі — найдавніша форма оподаткування населення.
Дани́на — вид податку, відомий у Середньовічній Європі з часів експансії норманів. Спочатку нерегулярний, а потім регулярний відкуп міст, монастирів або феодалів, що їх примусили сплачувати пірати нормани-вікінги
Во́тчина — у середньовіччі й ранньому новому часі приватне спадкове землеволодіння (маєток). Належало феодалу за правом спадку від його батька (отця, звідси «отчина»). Власник вотчини міг вільно розпоряджатися нею — продавати, дарувати чи заставляти. В українських землян власники вотчини називалися вотчи́нниками. Різновид алоду.