В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
linayaryshkina
linayaryshkina
18.01.2020 04:11 •  История

ПРОСТЫМИ СЛОВАМИ Запишите в 5 пунктах отличия эпох Сравните раннее средневековье и период 15-16 веков.( какой была литература, архитектура, живопись, музыка, наука)​

Показать ответ
Ответ:
невідомий34
невідомий34
20.05.2022 17:20
Наука в XIX в. продолжает восприниматься как классическая система знаний, как единая система наук, основные идеи и принципы которой считаются окончательно установленными и незыблемыми. Происходит дифференциация отдельных отраслей научных знаний на более узкие специальные отрасли (например, в самостоятельные науки выделяются экспериментальная психология, социология, культурология) и в то же время - интеграция наук (именно в это время возникает астрофизика, биохимия, физическая химия, геохимия) , оформляется и новая отрасль знаний - технические науки. В течение столетия были сделаны неслыханную ранее количество открытий, а на основе накопленного экспериментального, аналитического материала разработан обобщающие теории. К концу XIX в. в общественном сознании складывается убеждение, что картина мира в общих чертах уже достаточно ясно установлена наукой, что дальнейшее развитие научного знания призван лишь уточнять контуры этой картины и раскрывать немногочисленные «белые пятна» , которые остались в ней. Когда в 1889 г. будущий гениальный физик-теоретик, основоположник квантовой физики, Макс Планк решил работать в области теоретической физики, его учитель сказал ему: «Молодой человек, зачем вы теряете свое будущее? Ведь теоретическая физика закончена. Можно только вычислять отдельные случаи. Но следует отдавать такому делу свою жизнь? » В действительности же классическая наука XIX в. стала не венцом познания, а фундаментом нового революционного прорыва. В 1895 г. немецкий ученый В. Рентген открыл лучи, которые сейчас носят его имя. Вслед за ним французские ученые А. Беккерель, Пьер и Мария Кюри открыли явление радиоактивного распада, а английский физик Э. Резерфорд установил, что при распаде радиоактивных элементов выделяются альфа, бета и гамма-лучи, а затем он вместе с Содди предложил общую теорию радиоактивности . Мир был потрясен: неделимости атома пришел конец, осталось лишь заглянуть в него и представить себе его строение. Вскоре тем же Резерфордом была предложена, а датчанином Н. Бором уточнена «планетарная» модель атома. И, наконец, классические представления человечества о времени и пространстве были разрушены теорией относительности Альберта Эйнштейна.
0,0(0 оценок)
Ответ:
danilcapitan
danilcapitan
20.05.2020 22:12

Відповідь:

Воєнні дії 1914-1917 рр. 20 століття. Реферат

Основні сили німецької армії у серпні 1914 р., порушивши нейтралітет Бельгії, вступили на її територію, а після розгрому невеликої бельгійської армії рушили до французьких кордонів

На кінець серпня німці підійшли до Парижа і французький уряд покинув столицю.

У Берліні вважали, що з Францією майже покінчено. Проте німецьке керівництво помилилося. Італія відмовилася виступити на боці Німеччини і зайняла позицію нейтралітету. Російські війська на прохання союзників перейшли кордон Східної Пруссії і розбили німецьку армію. У Берліні захвилювалися через можливу втрату Східної Пруссії, перекинули туди нові сили. Але російське командування не скористалося першою перемогою, дві російські армії не координували свої дії, тому зазнали поразки у двох важливих битвах.

Разом з тим Східно-прусська операція мала важливе значення у війні; було зірвано німецький план "бліцкригу" - блискавичного розгрому Франції. 5 вересня розпочалася грандіозна битва на р. Марні, в якій брали участь з обох сторін до 2 млн. чоловік. Німецький стратегічний план на Марні зазнав цілковитого краху. Ця битва визначила перехід до затяжної війни.

Значної поразки російські війська завдали австро-угорським арміям у Галичині. Зазнавши початкових невдач, російські війська на початку вересня перейшли в рішучий наступ і в ряді битв розбили головні сили австро-угорців, відкинули їх за Карпати і до Кракова. Німеччина була змушена перекинути у Галичину значну частину військ для підтримки свого союзника, але зазнала поразки в наступі на Варшаву. У той же час австро-угорські війська були викинуті із Сербії.

Війна в Галичині була трагедією для українського народу. Українство воювало на боці обох воюючих країн. Російська адміністрація і командування жорстоко розправлялися з так званими "мазепинцями", тисячами вивозячи їх до Сибіру, закривалися українська преса, книгарні, уніатські костьоли тощо.

На кінець 1914 р. на всіх фронтах битви в основному закінчилися на користь Антанти. Японські, англійські та французькі війська захопили майже всі німецькі колонії на Тихому океані і в Африці. 1915 р. Італія виступила на стороні Антанти.

З вересня 1915 р. Східноєвропейський фронт став основним. У результаті весняного наступу 1915 р. російські війська заволоділи карпатськими проходами, Карпатським хребтом і оволоділи фортецею Перемишль. У цей час німецьке командування перекинуло до Польщі значні сили і розпочало наступ проти російських військ. Останні з тяжкими втратами відступили з Галичини, залишили Львів. Влітку німецькі війська захопили Варшаву, польські та литовські області царської Росії, вийшли до Брест-Литовська. У вересні наступ німецької армії було призупинено.

На Західному фронті суттєвих змін не було, а на новому - Італійському - кілька наступів італійських військ не мали результатів. Більше того, Болгарія підписала австро-болгаро-німецько-турецький союз, а в жовтні окупувала Сербію.

     

У той же час Англія і Франція мобілізували значні військові сили, що на початку 1916 р. переважали німецькі. Нарешті країни Антанти дійшли згоди про координацію бойових дій у майбутньому. Однак, переоцінивши свої сили, Німеччина на початку 1916 р. вирішила захопити французьку фортецю Верден, падіння якої відкривало шлях на Париж. Після кровопролитних лютневих боїв жодна із сторін не перемогла.

Натиск німецьких військ на Верден було послаблено успішним наступом навесні та влітку 1916 р. російських військ, які стрімким ударом оволоділи м. Луцьк, захопили частину Галичини і Буковини, увійшли в Карпати. Проте нестача боєприпасів і розтягнутість комунікацій не дали змоги просуватися вперед. До того ж окупація австро-німецькими військами Румунії, яка щойно вступила у війну на боці Антанти, примусила Росію продовжити свій фронт ще на 500 км.

Скориставшись послабленням сил Німеччини на Західному фронті, англійські та французькі війська в липні 1916 р. провели наступ на р. Соммі, де вперше в історії застосували танки.

У німецьких правлячих колах похитнулася надія на легку перемогу, і вони перейшли до оборони, але з метою ізоляції країн Антанти від їхніх колоній і США, Німеччина розпочала широкомасштабну підводну війну. У травні-червні 1916 р. біля берегів Ютландії відбулася грандіозна морська битва англійського і німецького військових флотів. У ній брало участь 275 воєнних кораблів з обох сторін. Німецький флот був змушений повернутися у свої гавані.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота