Продолжите предложения, утверждения.
1.Сирийского царя Антиоха римляне убедили не В войне с Римом македонский царь
3.Во время соревнований на середину стадиона вышел глашатый и объявил
4. В те дни лишь немногие греки понимали,что
5.Сирийское царство навсегда лишилось
6.После победы над Сирией римский сенат решил
7.Македоское царство перестало
8. Римский консул получил право на
9.В дни триумфа полководец носил почетное прозвище
10.Не желая стать пленником Ганнибал принял , сказав при этом
11.В Греции после её "освобождения" римляне повели себя как
12. По повелению сената Коринф был разрушен до
13. Каждую ночь в сенате Катон заканчивал словами :
14.Женщины для защиты Карфангена обрезали и
15.Карфаген был взят, разграблен и
16.В результате захватнических войн Рим
17.Завоёванные области стали

Если вы имеете ввиду чем она отличается от власти других правителей того времени, то можно сказать следующее:Византия сохраняла за собой полное право быть прямым продолжением Римской империи(Византия и есть Восточная Римская империя), и поэтому правил империей император, который имел абсолютную власть, и за ним было последнее слово в правовых, военных и административных во и решениях.В раннем средневековье Византия в качестве гос.языка по прежнему использовала латинский, но позже он был вытеснен греческим и императоров стали называть Базилевсами(или Василевсами), а императора автократором.Помимо этого в Византии был аппарат управления страной, унаследованный от Римской империи(при этом в Византии отсутствовал Сенат и была мощная бюрократическая система), сам император в бюрократии опирался на магистров.Этим и отличается власть императора Византии от власти, к примеру королей варварских государств(таких как остготы,вестготы,франки и т.д), т.к у них начала формироваться именно феодальная система управления, в то время как в Византии была бюрократическая(система магистратов) форма управления.

ответ: Утворення імперії Олександра Македонського. Реферат

Забезпечивши собі панування над усім східним берегом Середземного моря, Олександр рушив у Єгипет

Тут його дружньо зустріло місцеве населення як визволителя від перського ярма. Олександра коронували як фараона і владаря Верхнього і Нижнього Єгипту, і він намагався насамперед заручитися прихильністю жрецтва. Він став виявляти особливу відданість єгипетським богам, навіть здійснив важку подорож по розпечених пісках безводної Лівійської пустелі до оракула Аммона, щоб закріпити свою владу в Єгипті санкцією самого бога. Жерці оракула слухняно визнали його сином Аммона (тобто царем Єгипту) і передрекли бути владикою Всесвіту.

Також для політики Олександра на Сході характерне було прагнення еллінізувати захоплені області і так зміцнити свої завоювання. У Мемфісі він влаштував гімнастичні й музичні змагання, в яких брали участь викликані для цього греки. Дуже важливою подією було заснування в західній частині дельти Нілу міста Олександра (330 до н. е.). Сам цар обрав для нього місце. Управління Єгиптом Олександр поділив між багатьма особами, оскільки вважав небезпечним довірити його одній людині.

Так протягом цих трьох років Олександр здійснював прагнення греко-македонської знаті оволодіти східним узбережжям Середземномор'я.

Спираючись на багатства Єгипту і свободу морських комунікацій з Елладою і Македонією, Олександр у 331 р. до н. е. рушив через Сирію в Месопотамію. Там біля ассирійського селища Гавгамели на річці Тигр відбулася найбільша битва з усіх за час походу Олександра. Перси мобілізували таке величезне військо, що сили греко-македонян порівняно з ними здавалися мізерними. Але брак згуртованості перського війська, а також розгубленість і боягузтво самого Дарія, який залишив своїх воїнів напризволяще в самий розпал битви, дали змогу армії Олександра здобути перемогу. Під Гавгамелами перси втратили основну частину війська, і могутність Персії було остаточно зламано.

Далі Олександр без будь-якого опору зайняв Вавилон. Тут його зустріли як визволителя від перського ярма. Наступне зайняття Персеполя, Екбатан - столиць перських царів, зробило його володарем величезних багатств із царських скарбниць (150 тис. талантів). У Персеполі, найдавнішій столиці Персії, як твердять деякі джерела, він наказав спалити царський палац.

Загибель Дарія (він утік у напрямку до Каспійського моря і в Парфії його вбив бактрійський сатрап Бесс), що означала падіння династії Ахеменідів, стала для Олександра приводом самому зайняти місце перського царя. Відповідно змінилася і його політика щодо персів. Він почав наближати до себе перську знать, убрався у східний одяг, запровадив східний церемоніал і почав вимагати, щоб до нього зверталися не інакше як із земними поклонами.

Проте обставиною, яка ускладнила дальше Олександра на схід, був опір місцевого населення. Особливо сильно він виявився у Бактрїі і в Согдіані. Сюди Олександр у 329 р. до н. є. рушив під приводом помститися Бессу за вбивство Дарія. Бактрійці й согдійці, очолювані Спітаменом, соратником Бесса, обложили Маракандру (Самарканд) і винищили тут цілий загін македонських солдатів кількістю 2 тис. осіб. До повстанців приєдналися сусідні племена степовиків - масагетів і саків. Проте Олександр придушив повстання не стільки силою зброї, скільки спритною дипломатією, зближенням із місцевою знаттю; так, він одружився з дочкою одного з бактрійських володарів Роксаною, перетворивши весілля на справжню політичну демонстрацію. В багатьох стратегічно важливих пунктах було засновано міста-фортеці, які швидко зростали; всі вони дістали назви Олександрій.