В період XV – XVIII ст. більшу частину території Запорізького краю займали кочовища ногайців. Окрема вітрина знайомить з побутом і традиціями ногайських племен.
Козацтво – це збірна назва козаків в Україні та в порубіжних державах з кінця XV ст. Слово «козак» на письмі вперше вжито в «Початковій історії монголів» (1240 р.) у значенні людини самітної, не зв’язаної ні з домівкою, ні з сім’єю. Перші документальні згадки про українських козаків належать до кінця XV ст. Винятково важливе військово-стратегічне й господарсько-економічне значення мав Великий Луг Запорозький. У 1555 р. на острові Мала Хортиця Дмитро Вишневецький звів потужне укріплення, звідси здійснив ряд успішних походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Хортицький Замок був прямим попередником Запорозької Січі.
Втечі населення на Запорожжя посилились після заключення Люблінської унії у 1569 р., результатом якої було об’єднання Польщі та Литви в єдину державу – Річ Посполиту. Належність до козацького стану, участь козаків у війнах або їхнє перебування на державній службі засвідчував поіменний список – реєстр, який також був документом, за яким їм виплачувалася платня. Перша відома згадка про козацький реєстр датується 1568 р. Реєстровим козакам були надані і клейноди.
Запорозькі козаки здійснювали морські походи проти наймогутнішого османського флоту на Чорному морі. Запорозька Січ за свій кошт будувала та оснащувала річкові та морські судна. В основі успішних дій козацького флоту була ретельно відпрацьована тактика – маневр, швидкість і несподіваність удару. Морські походи проводилися з метою звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв.
Запорожжя – назва земель, якими володіли запорожці. У 1734 – 1775 рр. запорожці займали велику територію з площею близько 80 555 кв. м. Володіння запорожців лежали в межах сучасних Дніпропетровської, частково – Запорізької, Херсонської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Донецької областей. Вся територія Запорожжя в цей час поділялася на паланки, яких спочатку було 5, а пізніше 8: Бугогардівська, Протовчанська, Орільська, Кодацька, Інгульська, Прогноїнська, Самарська, і Кальміуська. Запорожжя періоду Нової Січі стрімко набувало обрисів держави.
З кінця 1730-х р. в Російській імперії склалися внутрішньополітичні та зовнішньополітичні передумови ліквідації Вольностей Війська Запорозького Низового У 1775 р. російською армією проведена воєнна операція, внаслідок якої було знищено Нову Січ і Запорозька Січ перестала існувати.
В XVII – XIX ст. найпопулярнішими стали народні картини «Козак Мамай». В Україні великого поширення набула ікона «Покрова Пресвятої Богородиці», в якій ідея небесного заступництва набула значення національної ідеї. Серед козацтва було багато талановитих музик, співаків і танцюристів.
Обычаи и нравы русского человека в 17 веке были почти параллельны тем, что были распространены до.
Если посмотреть на жизнь царского двора, то можно заметить, что он приобрел помпезность и вычурность. Например, во дворе царя теперь служило гораздо больше людей. Охрана царя должна была состоять из 2000 дворян и еще дополнительно стрельцов. На каждую задачу царь требовал несколько людей. Даже на такое элементарное занятие как одевание требовалось несколько самых ближайших к царю лиц. Тоже самое касается и трапезы, и развлечений и прочего. Ну и при Алексее Михайловиче появился даже театр.
Вместе с привычками изменился и быт русского человека. Большинство построек обычных людей теперь стали каменными и начали напоминать современные дома с окнами, а не полуразушенные землянки. Дворец царя, естественно, был самым роскошным. Роскошные постройки любили и дворяне. Причем столицные дворяне повторяли европейский стиль, а провинциальные – столичный.
Все постройки делались из камня и обязательно украшались изнутри. Особое внимание люди уделяли и украшениям – на стены вешали картины (если это царь) и иконы (если это простой человек). В боярском доме было много комнат и пристроек
Несмотря на культурное развитие, появление театра и библиотек, не изменилась мебель и одежда (тот же стиль, но у богатых стали другие ткани). Но в пищу вошли новые продукты, причем повсеместно. Теперь в пищу добавляли различные восточные пряности, лимон, изюм, рис и сахар и даже колбаса
В період XV – XVIII ст. більшу частину території Запорізького краю займали кочовища ногайців. Окрема вітрина знайомить з побутом і традиціями ногайських племен.
Козацтво – це збірна назва козаків в Україні та в порубіжних державах з кінця XV ст. Слово «козак» на письмі вперше вжито в «Початковій історії монголів» (1240 р.) у значенні людини самітної, не зв’язаної ні з домівкою, ні з сім’єю. Перші документальні згадки про українських козаків належать до кінця XV ст. Винятково важливе військово-стратегічне й господарсько-економічне значення мав Великий Луг Запорозький. У 1555 р. на острові Мала Хортиця Дмитро Вишневецький звів потужне укріплення, звідси здійснив ряд успішних походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Хортицький Замок був прямим попередником Запорозької Січі.
Втечі населення на Запорожжя посилились після заключення Люблінської унії у 1569 р., результатом якої було об’єднання Польщі та Литви в єдину державу – Річ Посполиту. Належність до козацького стану, участь козаків у війнах або їхнє перебування на державній службі засвідчував поіменний список – реєстр, який також був документом, за яким їм виплачувалася платня. Перша відома згадка про козацький реєстр датується 1568 р. Реєстровим козакам були надані і клейноди.
Запорозькі козаки здійснювали морські походи проти наймогутнішого османського флоту на Чорному морі. Запорозька Січ за свій кошт будувала та оснащувала річкові та морські судна. В основі успішних дій козацького флоту була ретельно відпрацьована тактика – маневр, швидкість і несподіваність удару. Морські походи проводилися з метою звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв.
Запорожжя – назва земель, якими володіли запорожці. У 1734 – 1775 рр. запорожці займали велику територію з площею близько 80 555 кв. м. Володіння запорожців лежали в межах сучасних Дніпропетровської, частково – Запорізької, Херсонської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Донецької областей. Вся територія Запорожжя в цей час поділялася на паланки, яких спочатку було 5, а пізніше 8: Бугогардівська, Протовчанська, Орільська, Кодацька, Інгульська, Прогноїнська, Самарська, і Кальміуська. Запорожжя періоду Нової Січі стрімко набувало обрисів держави.
З кінця 1730-х р. в Російській імперії склалися внутрішньополітичні та зовнішньополітичні передумови ліквідації Вольностей Війська Запорозького Низового У 1775 р. російською армією проведена воєнна операція, внаслідок якої було знищено Нову Січ і Запорозька Січ перестала існувати.
В XVII – XIX ст. найпопулярнішими стали народні картини «Козак Мамай». В Україні великого поширення набула ікона «Покрова Пресвятої Богородиці», в якій ідея небесного заступництва набула значення національної ідеї. Серед козацтва було багато талановитих музик, співаків і танцюристів.
Обычаи и нравы русского человека в 17 веке были почти параллельны тем, что были распространены до.
Если посмотреть на жизнь царского двора, то можно заметить, что он приобрел помпезность и вычурность. Например, во дворе царя теперь служило гораздо больше людей. Охрана царя должна была состоять из 2000 дворян и еще дополнительно стрельцов. На каждую задачу царь требовал несколько людей. Даже на такое элементарное занятие как одевание требовалось несколько самых ближайших к царю лиц. Тоже самое касается и трапезы, и развлечений и прочего. Ну и при Алексее Михайловиче появился даже театр.
Вместе с привычками изменился и быт русского человека. Большинство построек обычных людей теперь стали каменными и начали напоминать современные дома с окнами, а не полуразушенные землянки. Дворец царя, естественно, был самым роскошным. Роскошные постройки любили и дворяне. Причем столицные дворяне повторяли европейский стиль, а провинциальные – столичный.
Все постройки делались из камня и обязательно украшались изнутри. Особое внимание люди уделяли и украшениям – на стены вешали картины (если это царь) и иконы (если это простой человек). В боярском доме было много комнат и пристроек
Несмотря на культурное развитие, появление театра и библиотек, не изменилась мебель и одежда (тот же стиль, но у богатых стали другие ткани). Но в пищу вошли новые продукты, причем повсеместно. Теперь в пищу добавляли различные восточные пряности, лимон, изюм, рис и сахар и даже колбаса