Прочтите отрывок из сочинения современного историка и ответьте на во В декабре он уехал со всеми своими друзьями, слугами и казной в Александровскую слободу. Отсюда он отправил в Москву два письма: одно патриарху, с жалобами на заговоры и неверность вельмож, на сообщничество духовенства, которое, злоупотребляя правом печаловаться, препятствовало царю казнить виновных; в другом письме он успокаивал московских жителей, говоря, что они не подвергнутся его опале. Столица пришла в ужас Торжественная процессия отправилась в Александровскую слободу молить царя возвратится на царство. Он согласился царствовать, но только на известных условиях».
1) О каком царе идет речь?
2) Какое условие было выдвинуто царем?
3) Назовите любые два последствия царствования данного монарха.
Відповідь:
Середньовічну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.
Із розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Перший європейський університет було відкрито в італійському містечку Болоньї (він став визнаним центром юридичної науки) у ХІІ столітті. Університет в італійському місті Салерно став центром медичних знань, у французькому місті Парижі — центром богослов'я. У 1500 році налічувалося 86 університетів.
Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі, з ХІІІ століття тільки вони могли обіймати високі державні чи церковні пости.
Університети мали юридичну, адміністративну і фінансову автономію.
Університет поділявся на три факультети. На підготовчому «артистичному» вивчали «сім вільних мистецтв», далі студенти обирали юридичний, медичний, філософсько-богословний.
Заняття в університеті мали назву лекції — їх читали професори, лекції доповнювалися диспутами.
У XIV столітті з'являються колегії — колишні студентські гуртожитки, що стали самостійними центрами занять. Найпоширенішою ця мережа була в Англії.
Революцію у викладанні здійснило книгодрукування
Пояснення:
Причин падения Византии много, вот лишь самые основные:
1) Турецкое завоевание Византии и других балканских стран. Натиск Османов в сторону территории Малой Азии.
2) Сепаратизм на окраинах Империи (на Балканах, Ближнем Востоке.)
3) Увеличение влияния торговых республик Венеции и Генуи. Вытеснение ими Византии со средиземных торговых путей.
4) Увеличение числа иноземных торговцев, которые вывозили деньги из страны и оказывали сильнейшее влияние на экономическую политику Византии.
5) Огромный чиновничий аппарат и бюрократия, казнокрадство по всей вертикали власти: от самых низов до самого императора.
6) Нестабильная императорская власть. Императора могли запросто сместить или даже убить.
Последствия:
Упадок Византии существенно повлиял как на территориальное разделение земель Евразии, так и на культуру и религию стран данного региона. Вместе со снижением власти Византии под давлением турок-османов, было ослаблено ее влияние на страны Балканского полуострова, а возрастающая роль торговых держав – Генуи и Венеции – привела к потере влияния Византии и в черноморской торговле.