Прочтите отрывок и определите к какому году он относится: « Это был первый их приход на землю Рязанскую. И взяли они город Рязань приступом, Обманом выманив князя Юрия, и привели его к Пронску, потому что была его княгиня в то время в Пронске; обманом выманили княгиню; убили их.
ответ: на те
объяснение: в оренбургском крае данные были представлены старшим султаном-правителем сейдалиевым и другими аристократами , далеко стоявшими от интересов народа.
проект реформы по тургайской , уральской , акмолинской , семипалатинской областями был подготовлен комиссией ф.к. гирса в составе л. , л. мейера , а.п. проценко. комиссия,куда вошли а.д. дандевиль, ф.к. гейнс и другие, подготовила проект по семиреченской и сырдарьинской областями.
11 июля 1867 года было принято «положение об в семиреченской и сырдарьинской областях», а 21 октября 1868 года «временное положение об в степных областях оренбургского и западно-сибирского генерал-губернаторства». согласно реформам вся территория казахстана делилась на 3 генерал-губернаторства: туркестанское, оренбургское и западно-сибирское. вся полнота военной и гражданской власти сосредотачивалась в руках генерал-губернатора, а туркестанский генерал-губернатор вдобавок имел право вести дипломатические переговоры с китаем и ираном. система в казахстане носила военный характер.
главная причина реформ-это интенсивная колонизация казахских земель, освоение богатых источников сырья и рынка сбыта. для изменения системы казахстаном в 60-х годах xix в. была образована комиссия , которую возглавил статс-секретарь и.и.бутков.
комиссия предложила разделить всю казахскую степь на две области – западную, с центром в тургайском крае, и восточную, с центром в сергиополе или каркаралинске . предложения комиссии были вручены оренбургскому генерал губернатору а.п.безаку. 29 сентября 1865 г. безак потребовал от областного правления оренбургских казахов сбора необходимых сведений.
в 1865 г. в связи с уходом а.п.безака в отставку новым губернатором назначен н.а.крыжановский.
н.а.крыжановский (1818-1888) – оренбургский генерал-губернатор в 1864-1881 гг.
в период его правления осуществлялась административная реформа 1868 г. , вводилась уездная система в областях.
предисловие
заключение
административные реформы 60-90-х годов xix века.
выполнили: абатов илья шамсудинов мухамаджан
завершение присоединения казахстана к россии совпало с реформами в самой россии. отмена крепостного права 1861г., меры, направленные на развитие капиталистических отношений не могли не затронуть казахстана. процесс колонизации активизировался, царское провительство решило созвать в казахстане административное , приближенное к российской системе . главной реформы было «добиться слияния киргизских степей с прочими частями россии».
в завершении проведения административно-территориальной реформы царское правительство 2 июня 1886 года приняло «положение об краем», а 25 марта 1891 года - «положение об акмолинской, семипалатинской, семиреченской, уральской и тургайской областями». на основе реформы было образовано 2 генерал-губернаторства: туркестанское- с центром в ташкенте, в состав которого входили ферганская, самаркандская и сырдарьинская области
подготовка реформ
самым тяжелым последствием реформы было объявление земли казахстана государственной собственностью российской империи. территориальный принцип административного устройства нарушал традиционное землепользования, тяжелым бременем легли повинности и налоги, ущемлялась в своих правах местная знать.
ОбъяснениФормальне об'єднання Німеччини в політично та адміністративно єдину національну державу офіційно відбулося 18 січня 1871 р. в Дзеркальній залі Версальського палацу у Франції. Князі німецьких держав зібралися, аби проголосити Вільгельма Прусського імператором Німецької імперії після капітуляції Франції у франко-пруській війні. Неофіційно, перехід більшості німецькомовних народів до федеративної держави тривав протягом майже століття. Об'єднання виявило низку разючих релігійних, мовних, соціальних та культурних відмінностей серед жителів нової нації, тому акт 1871 р. можна уявити як лише один епізод в послідовності більшого процесу об'єднання.
Священна Римська імперія, що включала понад 300 незалежних держав, була фактично розпущена, коли імператор Франц II зрікся престолу (6 серпня 1806 р.) під час війни Третьої коаліції. Незважаючи на правовий, адміністративний та політичний безлад, спричинений розпадом імперії, народи німецькомовних держав старої імперії мали спільні мовні, культурні та правові традиції, посилені завдяки досвіду Французької революції і наполеонівських війн. Європейський лібералізм пропонував інтелектуальну основу для об'єднання, кинувши виклик династичним і абсолютистським моделям соціальної та політичної організації, його німецький прояв підкреслив важливість спільних традицій, освіти та мовної єдності народів у географічному регіоні. З економічної точки зору створення митного союзу (нім. Zollverein) 1818 року і його подальше розширення для включення інших держав Німецького союзу послабило конкуренцію між та всередині країн союзу. Нові види транспорту сприяли діловим і туристичним поїздкам, створюючи нові зв'язки, а іноді і конфлікти серед німецькомовних мешканців Центральної Європи.