Прочитайте уривки із джерел, які відображають процес зміни програмових положень Революційної української партії (РУП) та її наступниці Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), і дайте відповіді на запитання. Із програмових положень Революційної української партії (РУП) та Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП)
1) «Самостійна Україна», 1900 р.: «Одна-єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від Сяну аж по Кавказ»; «Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам'ятаймо, що слава і побіда — се доля борців за народну справу».
2) 1902 р.: «...ідеалом партії є вільна, самостійна Україна з широко розвиненим соціалістичним державним устроєм».
3) 1903 р.: «...Світогляд "Самостійної України" не є тепер типовим для нашої партії»; «національне питання вигадала буржуазія, щоб затемнювати самосвідомість пролетаріату»; «РУП перейшла на загальні засади марксизму, вимагаючи національної автономії України».
4) 1904 р.: «"Самостійна Україна" була теоретичною помилкою».
5) 1905 р.: «Гасло "Самостійна Україна" РУП хутко змінила на "автономію" й прийняла назву УСДРП».
1. Як змінювалися програмові положення щодо державного статусу України? 2. Про що свідчили ці зміни? 3. Чим вони були зумовлені?
В 1097 г. по инициативе князя Владимира Всеволодовича был организован съезд князей, на котором приняли два решения 1) Прекратить княжеские усобицы, 2) Ориентироваться на принцип «Князья должны были править только на тех землях, которые принадлежали их отцам», Этим раздробленность земель Руси была практически узаконена.
Окончательный распад древнерусского государства произошёл в период раздробленности государства Киевская Русь связывают с кончиной последнего киевского князя - великого Мстислава, сына Владимира Мономаха в 1132 г.
Деление Древнерусского государства на независимые княжества не решило проблему междуусобиц. Обстановка усложнялась порядком наследования по старшинству – брат, племянник, сын и остальная родня умершего претендовали на наследство, но старшинство установить не всегда было просто. Княжества стали дробиться и делиться на уделы. Князья нищают, ослабевает их власть.
Обострялись конфликты между боярством и князьями, так как бояре хотят оказывать влияния на политику и сократить власть князей.
как то так )))
Організація влади і суспільства в Русько-українських землях, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському та Польському королівстві суттєво відрізнялася одне від одного.
У Русько-українських землях владу здійснювали князі, які були головними представниками держави. Право на успадкування трону належало до династії Рюриковичів. У цих землях існувала боярська верхівка, яка мала значний вплив на прийняття важливих рішень у державі. Більшість населення складалася зі селян, які були піддані князю та боярам.
У Кримському ханстві влада належала хану, який був обраний з числа племінників попереднього хана. В основі суспільства Кримського ханства були кочівницькі степові народи, такі як кримські татари.
У Великому князівстві Литовському влада належала великому князю, який був головою держави. Він займався прийняттям важливих рішень і очолював військо. Велика увага приділялася також діяльності сейму - законодавчого органу, який зібрав представників різних соціальних верств держави. Суспільство Литовського князівства складалося зі шляхти, міщан та селян.