Прочитайте уривки із джерел, які відображають процес змін про- грамових положень Революційної української партії (РУП) та її
наступниці Української соціал-демократичної робітничої партії
(УСДРП). Поясніть, як змінювалися програмові положення щодо
державного статусу України. Про що свідчили ці зміни? Чим вони
були зумовлені?
1) <Самостійна Україна>, 1900р.: <Одна-єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від Сяну аж по Кавказ>; <Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас. Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам'ятаємо, що слава і побіда -- се доля борців за народну справу>.
2) 1902р.: <... ідеалом партії є вільна, самостійна Україна з широко розвиненими соціалістичними державним устроєм>.
3) 1903р.: <...Світогляд "Самостійної України" не є тепер типовим для нашої партії >; <національне питання вигадала буржуазії, щоб затемнювати самосвідомість пролетаріату>; < РУП перейшла на загальні засади марксизму, вимагаючи національної автономної України >.
4) 1904р.: < "Самостійна Україна" > була теоретичною помилкою >.
5) 1905р.: < Гасло "Самостійна Україна" РУП хутко змінила на " автономію " й прийняла назву УСДРП >.
собирание русских земель
Объяснение:
начавшийся в XIV веке процесс реинтеграции раздробленных русских княжеств вокруг новых политических центров. Поглощение одних княжеств другими осуществлялось в различных формах — через наследование, путём покупки, на основании ярлыка, полученного в Орде, и посредством завоеваний.
Объединительные процессы начались ещё в XII—XIII веках, вскоре после возникновения самостоятельных княжеств, но они были прерваны монгольским нашествием (1237—1241).
В Северо-Восточной Руси этот процесс возглавило Великое княжество Московское, вышедшее победителем в жёсткой конкурентной борьбе с Великим княжеством Тверским и другими соседними княжествами и ставшее основой централизованного Русского государства. В Западной Руси собирание русских земель проводило Великое княжество Литовское. В меньших масштабах расширением своих владений за счёт соседей занимались и другие великие княжества: Рязанское, Смоленское, Брянское, Тверское, но все они, в конечном итоге, утратили свою независимость и вошли в состав Московского либо Литовского великих княжеств, между которыми возникла общая граница на рубеже XIV/XV веков.
В стране, где изменения редки и долговременны, сложно определить момент начала современности (modernité). Внутреннее развитие России в XIX в. происходило так, будто бы правящие {106} классы опасались трудностей, которые модернизация могла бы привнести в экономическое и социальное равновесие. Некоторые нововведения, произошедшие до 1861 г., года освобождения крестьян, были вызваны либо традиционными нуждами, либо постоянным ростом населения. В городах возникали новые предприятия. Робко появлялся современный транспорт. Но политические цели превалировали над экономическими.