. Прочитайте про соседей Римской империи – найдите их на карте (по п.54, карта с.233) Составьте кроссворд из 5 слов - используя исторические термины только по теме п.54, не забудьте составить во и написать ответы.
Во-первых, был страшный голод и высокая смертность; Во-вторых, гражданская война набирала обороты; В-третьих, царила полная анархия и беспредел; В-четвертых, из России во время войны потек на Запад капитал (примерно на 700 млрд. баксов чистого золота) ; В-пятых, вся инфраструктура была разрушена. В-шестых, из России убежала интеллигенция, которая не признавала новую страну. Под интеллигенцией можно подразумевать того же авиаконструктора Игоря Сикорского, который уехал в США, где стал производить вертолеты. Они до сих пор и производятся. В-седьмых, в новой России во время гр. войны образовалось куча различных партий, которые тоже претендовали на власть. В-восьмых, много соседних государств, входящих когдато в Россию быстренько приобрели автономию. Фактически, Россия стояла на грани полного исчезновения. Тут и Колчак хотел Сибирь отсоединить.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Во-вторых, гражданская война набирала обороты;
В-третьих, царила полная анархия и беспредел;
В-четвертых, из России во время войны потек на Запад капитал (примерно на 700 млрд. баксов чистого золота) ;
В-пятых, вся инфраструктура была разрушена.
В-шестых, из России убежала интеллигенция, которая не признавала новую страну. Под интеллигенцией можно подразумевать того же авиаконструктора Игоря Сикорского, который уехал в США, где стал производить вертолеты. Они до сих пор и производятся.
В-седьмых, в новой России во время гр. войны образовалось куча различных партий, которые тоже претендовали на власть.
В-восьмых, много соседних государств, входящих когдато в Россию быстренько приобрели автономию. Фактически, Россия стояла на грани полного исчезновения. Тут и Колчак хотел Сибирь отсоединить.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.