Прочитай уривок з джерела та дай відповіді на питання. Уривок із книги А. Мельника «Боротьба за українську державність (XVII ст.)»
В Україні в період Руїни існувало два підходи до вирішення питання про майбутнє Гетьманщини. Перший має чітко державницький характер. Його яскравим виразником був гетьман П. Дорошенко. Цей підхід характеризується бажанням української старшини будувати незалежну українську державу. Характерною рисою такого підходу є участь у вирішенні долі України козацької старшини спільно з частиною духовенства.
Другий підхід має станово-автономістський характер, представником якого є гетьман Д. Многогрішний. Цей підхід характеризується намаганням української старшини Лівобережжя зберегти козацькі вольності та привілеї, спираючись на станову традицію українського козацтва, домогтися автономії, тобто входження України до складу іншої держави. Така ситуація дає нам підстави говорити про наявність кризи державницької ідеї на Лівобережжі.
На які два підходи щодо вирішення питання про майбутнє Гетьманщини вказує автор?
Кочевое скотоводство возникло из-за отсутствия нормальных пастбищ и благоприятных климатических условий, что заставляло кочевников перегонять свой скот с места на место. Например, похолодание лишало возможности разводить скот зимой.
Еще одна причина – у кочевников появилась конская сбруя, так что они начали использовать лошадь как транспорт и как тяговую силу. Плюс, лошадей стали использовать в войне. Люди могли сражаться со слонами, ослами и верблюдами в бою. Причиной, по которой лошади были так эффективны в войне, была их сила и скорость. Верблюды не такие быстрые, поэтому вся война не будет такой быстрой и мобильной. Вместо этого пехота остается самой сильной рукой любого военного.
Плюс, помимо смены климата большую роль играло увеличение скота. Здесь работала простая математика – число пастбищ сокращалось, а количество скота увеличивалось.
На формирование кочевого скотоводства сказывалось преобладание натуральных форм хозяйствования и влияние экстенсивного ведения хозяйства, то есть кочевники не были заинтересованы в технологическом развитии своего хозяйства, вместо этого они просто искали новое место для ведения своего хозяйства.
Были также более серьезные причины. То есть некоторые народы не перекочевывали с места на место просто так, они перекочевывали только из-за серьезных причин таких как смена климата и завоевания соседей. Потому что, например, доколумбовые общества прекрасно жили и без кочевого скотоводства, но с успехом одомашнили ламу.