Прочитай текст, який висвітлює події польського повстання 1863 – 1864 років. Які наслідки воно мало для України? Уяви, що ти поляк – учасник повстання. Підготуй ТЕКСТ промови , щоб заохотити українців до участі у повстанні. Скористайся текстом. Обурений насильницьким поділом його території і ліквідацією самостійної держави, протестуючи проти тяжкого національного гніту, польський народ не припиняв боротьби за своє визволення. На початку 60-х років 19 століття визвольний рух охопив значні маси польського населення. Велику увагу приділяли керівники руху Правобережній Україні. Це зумовлювалось, по-перше, тим, що на Правобережжі, на відміну від інших районів України і Росії, був чималий польського населення (485 тис. чоловік, або 9,2%), зокрема дворянства, яке поділяло погляди й прагнення прихильників визвольного руху в самій Польщі. Зосереджуючи в своїх руках понад 80% усіх приватновласницьких земель та більшу частину матеріальних ресурсів краю, ця частина дворянства, за задумом польських повстанців, могла стати значною опорою в їх боротьбі. По-друге, Правобережна Україна, яка перебувала раніше під гнітом панської Польщі, розглядалася частиною польських повстанців, що поділяли великодержавну програму дворянської знаті про відновлення Польщі в кордонах 1772 р., як її провінція і входила в сферу їх територіальних претензій. І, нарешті, по-третє, беручи курс на залучення населення Київської, Подільської і Волинської губерній до польського національно-визвольного руху, його організатори («червоні») виходили також з того, що тим самим вони зможуть у потрібний для них час відвернути певні сили царської армії від придушення повстання в Царстві Польському. Взявши курс на підготовку збройного повстання, польські патріотичні організації розгорнули у Правобережній Україні діяльність, спрямовану насамперед на залучення до участі у визвольному русі місцевого польського населення. Вони розповсюджували у великій кількості патріотичну літературу, заборонену царською цензурою, вербували нових членів повстанських загонів, збирали кошти для придбання зброї й військового спорядження, організовували маніфестації протесту проти національного гноблення тощо. Учасники польського визвольного руху добре розуміли, що успіх майбутнього повстання у великій мірі залежатиме від тієї позиції, яку займуть місцеві селяни. Тому повстанці вживали заходів до залучення їх на свій бік і з цією метою поширювали серед них такі відозви, листівки і прокламації, як «До козаків, що тепер селяни», «Брати поляки, русини і литовці» та ін., а також відвідували сільські сходи, де відкрито закликали селян до спільної боротьби проти царизму. Загалом пропаганда проводилася широко, але її вплив на селянські маси був слабкий. Це пояснюється як соціальною і становою різнорідністю учасників руху, так і зв'язаною з цим відсутністю в його середовищі єдності поглядів на аграрне, національне й деякі інші програмні питання.
Во-вторых, они использовали улутшенные суда - пянтады ( я не помню как они назывались, что-то связанное с 5-ю ) от количества вёсел 500, это судно развивало большую скорость но меньшую маневренность, чем триера ( триста вёсел) .
Кусок государства находившийся на территории современного израиля можно назвать всего лишь условно. Основной силой были купцы с деньгами, а всё остальное было куплено на эти деньги. Если нужно было воевать, они нанимали воиско и военочальников, чтобы возделовать поля онипокупали рабов и нанимали наместников и надсмотрщиков, искуства и науки по-большому счёту их не нтересовали. (Например в Риме основная движущая сила были рабы, порабощённые в завоевательных войнах, когда Рим поглатил все возможные места ддля пополнения запаса рабов, система дала трещину)
Они основали Карфаген - единственный город-государство, которое на равных соперничало с Римской империей за господство на средиземноморье. ( 3-и эпических войны) , но это уже другая история...
3).Роль западных поставок в годы Великой Отечественной войны традиционно умаляется советской историографией еще со времен начала "холодной войны". Так, в книге Н. А. Вознесенского "Военная экономика СССР в Период Отечественной войны" о ленд-лизе западных союзников вообще не было сказано ни слова (говорилось лишь, что все западные поставки составляли 4% от советского производства), а недавний союзник по антигитлеровской коалиции именовался: "Ожиревший на народной крови в период второй мировой войны монополистический капитализм Соединенных Штатов Америки", который "теперь стоит во главе империалистического и антидемократического лагеря и стал застрельщиком империалистической экспансии во всех частях света. И в 80-е годы роль ленд-лиза хотя и признавалась, но всячески умалялась советскими историками. А в "Краткой истории" Великой Отечественной войны отмечается, что "СССР действительно получил во время войны по ленд-лизу некоторые виды вооружения, а также важные для народного хозяйства машины, оборудование, материалы, в частности паровозы, горючее, средства связи, различные виды цветных металлов и химикатов. Существенной явилась, например, поставка США и Англией 401 400 автомобилей. Однако в целом эта не была сколько-нибудь значительной и никак не могла оказать решающего влияния на ход Великой Отечественной войны". Далее авторы утверждают, что по отношению к советскому производству иностранные поставки составили: по артиллерийским орудиям всех систем — 1,9%, по танкам — 7%, по боевым самолетам — до 13%, а в автомобильном парке Красной Армии импортных автомашин в 1943 г. было 5,4%, а в 1944 г. — 19%. Общий же объем союзных поставок будто бы составил около 4% советского военного производства. Как будет показано ниже, данные о доле ленд-лиза в советском военном производстве скорее всего занижены за счет завышения объемов производства отдельных видов вооружения и боевой техники в СССР.