Юрий Алексеевич Гагарин (1934 — 1968) – космонавт, который первый в мире побывал в космосе, русский летчик-испытатель.
Родился Юрий Гагарин 9 марта 1934 года в селе Клушино, Смоленская область. В школу Юрий Гагарин пошёл в 1941 году, но из-за войны лишь в 1943 году он продолжил своё школьное обучение.
После переезда в город Гжатск (город в России, административный центр Гагаринского района Смоленской области) в биографии Гагарина был окончен 6 класс. Дальнейший этап в образовании Юрия Гагарина было поступление в ремесленное училище.
В 1951 году, после училища Юрий стал обучаться в индустриальном техникуме города Саратов. В том же городе стал посещать аэроклуб, а уже через год совершил свой первый полет на самолете Як-18. В 1957 году он окончил Оренбургское училище летчиков. В марте 1960, пройдя медицинскую комиссию, Юрий Гагарин стал одним из кандидатов в космонавты. После того, как выбор пал именно на него, в биографии Юрия Гагарина произошло величайшее событие. 12 апреля 1961 года корабль «Восток» с Гагариным на борту вышел в космос, сделал оборот вокруг Земли.
Благодаря настойчивости Хрущева, сразу после полета звание Гагарина было повышено со старшего лейтенанта до майора. Ему организовали пышную встречу в Москве. После полета Гагарин совершил несколько поездок по разным странам (Чехословакия, Болгария, Финляндия, Англия). Затем он был дублером единственного космонавта корабля «Союз-1» — Владимира Комарова.
Летные полеты в биографии Гагарина не были оставлены. Он стремился восстановить свою квалификацию летчика-истребителя. 27 марта 1968 года великий космонавт и летчик разбился на самолете УТИ МиГ-15, на борту которого также был полковник Владимир Серегин.
Значних успіхів було досягнуто в розвиткові анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514—1564) видав 1543 р. фундаментальну працю “Про будову людського тіла”. Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим стала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину, під час якого його корабель розбився. Вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я залишилося назавжди в історії медицини, як людини, що зруйнувала вікові забобони про побудову людського тіла і створила сучасну анатомію.
Іспанський вчений Мігель Сервет (1511—1553) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.
Кровообіг людини було підтверджено під час анатомічних досліджень Везалія, а англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578—1657) завершив вивчення цієї функції, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: “Все живе — з яйця”. Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здавався. Сучасники зрозуміли й визнали його заслуги лише наприкінці його життя.
Італієць Джироламо Фракасторо (1480—1553) дослідив поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби проти інфекційних захворювань. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632—1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше серед них було зроблено 1674 р., коли він першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий новий світ.
Юрий Алексеевич Гагарин (1934 — 1968) – космонавт, который первый в мире побывал в космосе, русский летчик-испытатель.
Родился Юрий Гагарин 9 марта 1934 года в селе Клушино, Смоленская область. В школу Юрий Гагарин пошёл в 1941 году, но из-за войны лишь в 1943 году он продолжил своё школьное обучение.
После переезда в город Гжатск (город в России, административный центр Гагаринского района Смоленской области) в биографии Гагарина был окончен 6 класс. Дальнейший этап в образовании Юрия Гагарина было поступление в ремесленное училище.
В 1951 году, после училища Юрий стал обучаться в индустриальном техникуме города Саратов. В том же городе стал посещать аэроклуб, а уже через год совершил свой первый полет на самолете Як-18. В 1957 году он окончил Оренбургское училище летчиков. В марте 1960, пройдя медицинскую комиссию, Юрий Гагарин стал одним из кандидатов в космонавты. После того, как выбор пал именно на него, в биографии Юрия Гагарина произошло величайшее событие. 12 апреля 1961 года корабль «Восток» с Гагариным на борту вышел в космос, сделал оборот вокруг Земли.
Благодаря настойчивости Хрущева, сразу после полета звание Гагарина было повышено со старшего лейтенанта до майора. Ему организовали пышную встречу в Москве. После полета Гагарин совершил несколько поездок по разным странам (Чехословакия, Болгария, Финляндия, Англия). Затем он был дублером единственного космонавта корабля «Союз-1» — Владимира Комарова.
Летные полеты в биографии Гагарина не были оставлены. Он стремился восстановить свою квалификацию летчика-истребителя. 27 марта 1968 года великий космонавт и летчик разбился на самолете УТИ МиГ-15, на борту которого также был полковник Владимир Серегин.
Відповідь:
в. медицини
Пояснення:
1. Розвиток медицини і математики
Значних успіхів було досягнуто в розвиткові анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514—1564) видав 1543 р. фундаментальну працю “Про будову людського тіла”. Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим стала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину, під час якого його корабель розбився. Вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я залишилося назавжди в історії медицини, як людини, що зруйнувала вікові забобони про побудову людського тіла і створила сучасну анатомію.
Іспанський вчений Мігель Сервет (1511—1553) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.
Кровообіг людини було підтверджено під час анатомічних досліджень Везалія, а англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578—1657) завершив вивчення цієї функції, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: “Все живе — з яйця”. Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здавався. Сучасники зрозуміли й визнали його заслуги лише наприкінці його життя.
Італієць Джироламо Фракасторо (1480—1553) дослідив поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби проти інфекційних захворювань. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632—1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше серед них було зроблено 1674 р., коли він першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий новий світ.