У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Важной составляющей культуры любого народа являются образование, уровень грамотности, позволяющие приобщиться к достижениям мировой культуры, войти в число цивилизованных народов.
Такое явление культурной жизни общества, как просвещение, а также связанные с ним вопросы создания письменности, алфавита стали предметом анализа данной статьи. Мы хотели проследить в работах представителей казахской интеллигенции отношение к обозначенным выше проблемам, выявить, по возможности, закономерности в оценках и суждениях и систематизировать использованные источники. Естественно, не все источники вошли в поле нашего внимания, так как их достаточно много, они многоплановы и разнохарактерны. Мы ограничились в основном публикациями в печати, начиная с 80-х годов XIX в. и по 30-е годы ХХ в. ≧ω≦Нодюсь
У першій половині XIX ст. політичне життя в Україні розвивалося дуже повільно. Зумовлено це було, насамперед, репресивною політикою царського уряду щодо будь-яких проявів невдоволення українців. Виникнення в Україні суспільних рухів, свідчило про зростання опозиційності до самодержавної влади.
Суспільне життя цього періоду в Україні визначали дві тенденції: по-перше, це втрата національної політичної та державної еліти, трансформація її свідомості у малоросійський менталітеті, по-друге, посилення кріпацтва, яке призводило до різних форм протесту селянства.
Объяснение:
Важной составляющей культуры любого народа являются образование, уровень грамотности, позволяющие приобщиться к достижениям мировой культуры, войти в число цивилизованных народов.
Такое явление культурной жизни общества, как просвещение, а также связанные с ним вопросы создания письменности, алфавита стали предметом анализа данной статьи. Мы хотели проследить в работах представителей казахской интеллигенции отношение к обозначенным выше проблемам, выявить, по возможности, закономерности в оценках и суждениях и систематизировать использованные источники. Естественно, не все источники вошли в поле нашего внимания, так как их достаточно много, они многоплановы и разнохарактерны. Мы ограничились в основном публикациями в печати, начиная с 80-х годов XIX в. и по 30-е годы ХХ в. ≧ω≦Нодюсь