Проаналізуйте наведені уривки з історичних джерел і зробіть висновок про те, з якими політичними діячами ототожнюється авторитаризм у країнах Центрально-
Східної Європи в період між Першою та Другою світовою війною.
«У 1930-х роках у всіх державах Балкан до влади прийшли авторитарні режими. ...Після
Першої світової війни з’явилися й набули ваги комуністичні та селянські партії; ...їх
почали тіснити консервативніші політичні сили... Уряди країн захищали інтереси
невеликої групи населення, котра й здійснювала керівництво державою; до неї, як
правило, належали державні чиновники, військові, комерсанти, власники фабрик і
великих маєтків, підприємці, а також представники інтелектуальних професій — юристи,
лікарі та вчителі... Ця група осіб становила не більше 10 % населення». Барбара Єлавич,
американський історик (Єлавич Барбара. Історія Балкан. XX століття/ пер. з англ. — К.: Свенас, 2004. —
Т. II. — С. 303)
«Політичні режими в країнах, що постали на руїнах імперій Центральної Європи...
наслідували зразки демократії, проте багато урядів, змушених використовувати будь-які
засоби заради перемоги, неодноразово здійснювали замахи на демократичні принципи.
...Отже, майбутнє демократії безпосередньо залежало від особистості глави держави.
Якщо він завдяки освіті й переконанням поважав конституційні норми, політичний лад
еволюціонував у належному напрямі (як було в Чехословаччині за Т. Масарика й Е.
Бенеша до 1938 р.). Якщо ж кар’єрні міркування й темперамент глави держави штовхали
його до авторитаризму, країна швидко йшла назустріч президентському правлінню чи
диктатурі (так трапилось у Польщі за Ю. Пілсудського)». П’єр Тібо, французький історик
(Пьер Тибо. Эпоха диктатур / пер. с фр. — М.: Крон-Пресс, 1998.
— С. 47)
5. Вступление Советского Союза в войну против империалистической Японии. Завершение освободительной войны китайского народа
Глава V. НАРОДНО-ОСВОБОДИТЕЛЬНАЯ ВОЙНА И ПОБЕДА НАРОДНОЙ РЕВОЛЮЦИИ (1946-1949 гг.)
1. Послевоенный политический кризис. Начало гражданской войны и возникновение общей революционной ситуации (сентябрь 1945 — июнь 1947 г.)
2. Стратегическое наступление НОА и победа народной революции (июль 1947 — октябрь 1949 г.)
Глава VI. ПЕРЕХОД КИТАЯ НА ПУТЬ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ (1949—1957 гг.)
1. Завершение буржуазно-демократических преобразований и восстановление народного хозяйства (1949—1952 гг.)
2. Переход к социалистическим преобразованиям. Начало социалистической индустриализации (1953—июль 1955 г.)
3. Первая попытка маоистов повернуть Китай на «особый» путь развития (июль 1955—1957 г.)
Глава VII. КНР В ГОДЫ «БОЛЬШОГО СКАЧКА» И ЛИКВИДАЦИИ ЕГО ПОСЛЕДСТВИЙ (1958-1960 гг.)
1. КНР в период «большого скачка» (1958—1960 гг.)
2. КНР в годы чрезвычайных мер по ликвидации последствий «большого скачка» (1961—1962)
3. Внутренняя и внешняя политика КНР в 1965—1965 гг, Китай накануне «культурной революции»
Глава VIII. КНР В ПЕРИОД 1965-1969 гг
Создание Северогерманского союза. Война с Австрией сильно вымотала канцлера . Бисмарк взял отпуск. Но отдыхать ему пришлось недолго. С начала 1867 года Бисмарк упорно работал над созданием Конституции Северогерманской конфедерации. После некоторых уступок Конституция была принята, и Северогерманский союз появился на свет. Две недели спустя Бисмарк стал канцлером. Подобное усиление Пруссии сильно взволновало правителей Франции и России. К тому же южногерманские земли находились под сильным влиянием Франции, что препятствовало столь желанному объединению Германии