• Проаналізуйте наведені уривки з історичних джерел і зробіть висновок про те, з якими політичними діячами ототожнюється авторитаризм у країнах Цент-
рально-Східної Європи в період між Першою та Другою світовою війною.
«У 1930-х роках у всіх державах Балкан до влади прийшли авторитарні ре-
жими. ...Після Першої світової війни з'явилися й набули ваги комуністичні та
селянські партії; ...іх почали тіснити консервативніші політичні сили... Уряди
країн захищали інтереси невеликої групи населення, котра й здійснювала
керівництво державою; до неї, як правило, належали державні чиновники,
військові, комерсанти, власники фабрик і великих маєтків, підприємці, а та-
кож представники інтелектуальних професій — юристи, лікарі та вчителі... Ця
група осіб становила не більше 10 % населення».
Барбара Єлавич, американський історик (Єлавич Барбара. Історія
Балкан. XX століття / пер. з англ. — К. : Свeнaс, 2004. – Т. II. - С. 303)
«Політичні режими в країнах, що постали на руінах імперій Центральної Єв-
ропи... наслідували зразки демократії, проте багато урядів, змушених вико-
ристовувати будь-які засоби заради перемоги, неодноразово здійснювали
замахи на демократичні принципи, ...Отже, майбутнє демократії безпосе-
редньо залежало від особистості глави держави. Якщо він завдяки освіті й
переконанням поважав конституційні норми, політичний лад еволюціонував
у належному напрямі (як було в Чехословаччині за т. Масарика й Е. Бенеша
до 1938 р.). Якщо ж кар'єрні міркування й темперамент глави держави штов-
хали його до авторитаризму, країна швидко йшла назустріч президентсько-
му правлінню чи диктатурі (так трапилось у Польщі за Ю. Пілсудського)».
П'єр Тібо, французький історик (Пьер Тибо. Эпоха диктатур / пер.
с фр. — М. : Крон-Пресс, 1998. – С. 47)
152
