Проілюструйте конкретними фактами тези про події та явища доби "перебудови": 1) Сподівання нового керівництва СРСР на подолання кризи традиційними засобами " вдосконалення" директивного управління народним господарством виявилися марними.
2) Нерішучість і половинчастість реформаторських кроків, відвертий саботаж ринкових перетворень призвели до господарського паралічу, що позначився на життєвому рівні населення.
У 49 році до н. е. Цезар, перейшовши з легіонами річку Рубікон, розпочав нову громадянську війну. Він захопив Рим, а його супротивник Гней Помпей втік до Греції, де зібрав армію. Вирішальна битва відбулася біля міста мунді_. Перемогу одержав Цезар, а Помпей втік до Єгипту, де його було вбито. Цезар, прибувши до Єгипту, став на бік єгипетської цариці Клеопатри. Посадивши її на трон, Цезар вирушив до Малої Азії, де розбив армію сина Мітридата Фарнака. Повернувшись до Риму, Цезар відсвяткував чотири тріумфи. Він був проголошений Диктатором та отримав титул Царя. У 44 році до н. е. під час засідання сенату Цезар був УБИТИЙ.
Объяснение:
Якісь так)
Тріумфальна арка — монументальне оформлення проїзду або урочиста споруда у формі арки з одним або декількома склепінчастими проходами на честь військових перемог і знаменних подій. Брама з одним або трьома арочними отворами, прикрашена скульптурами і написами.
Витоки римських тріумфальних арок не з'ясовані, хоча є теорії про попередників римських арок. Так, в Італії етруски використовували сильно декоровані однопрольотні арки як ворота чи портали до своїх міст. Збереглися приклади етруських арок у Перуджі та Вольтеррі[1]. Два ключові елементи тріумфальної арки — закруглена арка та квадратний антаблемент (станина) — тривалий час використовувались як окремі архітектурні елементи у Стародавній Греції. Інновацію, яку римляни принесли у ці елементи, — це комбінування їх у окремо стоячій споруді. Колони стали чисто декоративними елементами зовнішнього фасаду арки, а антаблемент, звільнений від ролі несучого елементу будівлі, став полотном для світських та релігійних послань, які хотіли передати творці арки[2].
Мало що відомо, яке значення для римлян мали тріумфальні арки. Пліній Старший, який писав у I ст. н. е., є єдиним відомим автором тих часів, що писав про них[3], зокрема він зазначив, що їх метою було «піднімати над звичайним світом» образ шанованої персони, яку зазвичай зображували як статую з квадригою[3].
Перші відомі римські тріумфальні арки були встановлені в часи Римської республіки[4]. Генерали, яким подарували тріумф, називались тріумфатори та зводили почесні арки зі статуями на згадку про їх перемоги[5] З початком імперського періоду римські тріумфальні практики сильно змінились, коли перший римський імператор Октавіан Август постановив, що тріумф можна дарувати лише імператорам. І тріумфальна арка від значення персонального пам'ятника стала пропагандистським, метою якого було нагадування про правителя та владу держави[1]. Арки не обов'язково будували як входи кудись, але — на відміну від багатьох сучасних тріумфальних арок — вони часто зводились над дорогами і слід було проходити через них, а не обходити довкола.