Німеччина в Першій світовій війні — участь Німеччини у Першій світовій війні у період з 1 серпня 1914 по 28 листопада 1918 року. Метою Німеччини було захоплення англійських колоній, а також військове, політичне й економічне лідерство у континенті. Після війни Німеччину було визнано головним її винуванцем та примушено платити репарації країнам-переможцям. Німеччина завершила виплату репарацій передбачуваних Версальським мирним договором у 1919 р. Всього Німеччина зобов'язалась виплатити 226 мільярдів рейхсмарок
Для XV – XVI ст. характерним було значне зростання міст в українських землях. У другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст. відбувається подальший розвиток ремісництва, промислів і торгівлі у містах України і, як наслідок, поглиблюється соціальне розшарування серед міського населення. Міщани міст, як і раніше, поділялися на три групи: аристократію – патриціат, бюргерство і міську голоту – плебс.
Зростання ремесла і торгівлі наприкінці XV – у першій половині XVI ст. сприяло розвитку українських міст – зміцненню старих і виникненню нових міст і містечок.
сорян,если не правильно вас поняла и не то написала..
Німеччина в Першій світовій війні — участь Німеччини у Першій світовій війні у період з 1 серпня 1914 по 28 листопада 1918 року. Метою Німеччини було захоплення англійських колоній, а також військове, політичне й економічне лідерство у континенті. Після війни Німеччину було визнано головним її винуванцем та примушено платити репарації країнам-переможцям. Німеччина завершила виплату репарацій передбачуваних Версальським мирним договором у 1919 р. Всього Німеччина зобов'язалась виплатити 226 мільярдів рейхсмарок
ниже читать..
Объяснение:
Для XV – XVI ст. характерним було значне зростання міст в українських землях. У другій половині XVI ст. – першій половині XVII ст. відбувається подальший розвиток ремісництва, промислів і торгівлі у містах України і, як наслідок, поглиблюється соціальне розшарування серед міського населення. Міщани міст, як і раніше, поділялися на три групи: аристократію – патриціат, бюргерство і міську голоту – плебс.
Зростання ремесла і торгівлі наприкінці XV – у першій половині XVI ст. сприяло розвитку українських міст – зміцненню старих і виникненню нових міст і містечок.
сорян,если не правильно вас поняла и не то написала..