Наиболее яркие преобразования Петра 1 в сфере экономики
Модернизация государственной власти в 1708 году (были созданы 8 губерний, боярская дума заменена на сенат);
Перепись мужского населения и введение подушной подати в 1718 году;
Введение торгового тарифа в 1724 году, поощрявшего вывоз отечественных продуктов производства и затруднявшего поступление иностранных товаров;
Ускоренное строительство в стране заводов и мануфактур;
Создание торгового консульства в Амстердаме, Лондоне и Лиссабоне в целях защиты интересов страны;
Упорядочение взиманий подати в казну (при этом налоги разоряли русский народ своим размером);
Установление монаршей монополии на чеканку монеты.
Факт! Все реформы проводились силами «верхов» при равнодушии или прямом сопротивлении крестьянских хозяйств. За поднятие уровня развития страны пришлось заплатить налоговым гнетом в отношении бедных слоев населения.
Результаты проведенных реформ
Петру 1 так и не удалось добиться желанной независимости России от иностранцев во внешней торговле. Но ему удалось добиться бурного роста экономики страны. Например, число мануфактур возросло в 7 раз; Россия поднялась до 3-го места в мире по выплавке металла. Существенно возрос уровень выпускаемой внутри государства продукции. А в сельскохозяйственной деятельности стали применяться более передовые орудия труда.
Взгляды историков на Петра I и проведенные им преобразования различаются. Некоторые считают, что он вывел отсталую Россию на качественно новый уровень развития. Другие — что утопические идеалы Петра не позволили стране пойти по своему собственному уникальному пути — слишком многое перенималось от европейцев. А в стране образовалась имперская государственность с имущественным неравенством и социокультурным расколом. Только внимательно изучив все стороны и нюансы Петровских реформ можно сложить свое объективное мнение на этот счет.
У 1857–1861 в імперії склалася революційна ситуація, що змусило уряд Олександра ІІ до селянських реформ 1861—1866, які юридично скасували кріпацтво в Російській імперії. 19 лютого 1861 імператор Росії Олександр ІІ підписав Маніфест і серію законів про скасування кріпацтва.
1848 р., 9 серпня – скасування кріпацтва на Буковині.
Буковина однією з останніх карпатських земель позбулася кріпацтва. Це стало наслідком революційних процесів, які охопили Галичину. Ще в березні 1848 р. у Закарпатті проголосили закон угорського сейму про ліквідацію кріпацтва і феодальних повинностей селян, однак поміщики почали його саботувати. У цей же час у Львові виникла Головна Руська рада – перша політична організація, що захищала демократичний розвиток Галичини. У квітні 1848 р. у Галичині було оголошено патент імператора про скасування панщини.
Хрест з нагоди скасування кріпацтва на Галичині
Утім, звільнення це було умовним. Суть реформи полягала в тому, що держава викуповувала землі, а селяни, починаючи з 1858 року мали протягом сорока років компенсувати поміщикам 20-кратну вартість всіх річних повинностей, підлягали прямому і непрямому оподаткуванню, а також повинні були утримувати школи, шляхи тощо. Водночас громадські угіддя, ліси, пасовиська залишилися у власності поміщиків, тож селяни мали платити за заготівлю дров, будівельні матеріали, випас худоби.
Після цієї аграрної реформи 42% селянських господарств стали економічно не рентабельними і не мали можливості прогодувати своїх власників. Це було однією із головних причин масової еміграції українців до США, Бразилії, Канади та інших країн.
Нагадаємо, що в Російській імперії кріпацтво було скасоване лише у 1861 році.
Наиболее яркие преобразования Петра 1 в сфере экономики
Модернизация государственной власти в 1708 году (были созданы 8 губерний, боярская дума заменена на сенат);
Перепись мужского населения и введение подушной подати в 1718 году;
Введение торгового тарифа в 1724 году, поощрявшего вывоз отечественных продуктов производства и затруднявшего поступление иностранных товаров;
Ускоренное строительство в стране заводов и мануфактур;
Создание торгового консульства в Амстердаме, Лондоне и Лиссабоне в целях защиты интересов страны;
Упорядочение взиманий подати в казну (при этом налоги разоряли русский народ своим размером);
Установление монаршей монополии на чеканку монеты.
Факт! Все реформы проводились силами «верхов» при равнодушии или прямом сопротивлении крестьянских хозяйств. За поднятие уровня развития страны пришлось заплатить налоговым гнетом в отношении бедных слоев населения.
Результаты проведенных реформ
Петру 1 так и не удалось добиться желанной независимости России от иностранцев во внешней торговле. Но ему удалось добиться бурного роста экономики страны. Например, число мануфактур возросло в 7 раз; Россия поднялась до 3-го места в мире по выплавке металла. Существенно возрос уровень выпускаемой внутри государства продукции. А в сельскохозяйственной деятельности стали применяться более передовые орудия труда.
Взгляды историков на Петра I и проведенные им преобразования различаются. Некоторые считают, что он вывел отсталую Россию на качественно новый уровень развития. Другие — что утопические идеалы Петра не позволили стране пойти по своему собственному уникальному пути — слишком многое перенималось от европейцев. А в стране образовалась имперская государственность с имущественным неравенством и социокультурным расколом. Только внимательно изучив все стороны и нюансы Петровских реформ можно сложить свое объективное мнение на этот счет.
Объяснение:
выпишите сдесь слова и всё текст гатов
1848 р., 9 серпня – скасування кріпацтва на Буковині.
Буковина однією з останніх карпатських земель позбулася кріпацтва. Це стало наслідком революційних процесів, які охопили Галичину. Ще в березні 1848 р. у Закарпатті проголосили закон угорського сейму про ліквідацію кріпацтва і феодальних повинностей селян, однак поміщики почали його саботувати. У цей же час у Львові виникла Головна Руська рада – перша політична організація, що захищала демократичний розвиток Галичини. У квітні 1848 р. у Галичині було оголошено патент імператора про скасування панщини.
Хрест з нагоди скасування кріпацтва на Галичині
Утім, звільнення це було умовним. Суть реформи полягала в тому, що держава викуповувала землі, а селяни, починаючи з 1858 року мали протягом сорока років компенсувати поміщикам 20-кратну вартість всіх річних повинностей, підлягали прямому і непрямому оподаткуванню, а також повинні були утримувати школи, шляхи тощо. Водночас громадські угіддя, ліси, пасовиська залишилися у власності поміщиків, тож селяни мали платити за заготівлю дров, будівельні матеріали, випас худоби.
Після цієї аграрної реформи 42% селянських господарств стали економічно не рентабельними і не мали можливості прогодувати своїх власників. Це було однією із головних причин масової еміграції українців до США, Бразилії, Канади та інших країн.
Нагадаємо, що в Російській імперії кріпацтво було скасоване лише у 1861 році.