з кінця ii ст. римська імперія вступає у тривалу кризу. після смерті останнього представника династії антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. тому правителів того часу назрівали «солдатськими» або «сенатськими» імператорами.
армія перестала підкорятися законам, солдати навіть продавали престол тому, хто обіцяв їм більше заплатити. правителі змінювалися кожні 2-3 роки, а іноді через кілька місяців. як правило, їх убивали змовники або незадоволені легіонери.
підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв'язки між провінціями. прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.
використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки нічого за неї не отримували. за першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали.
у iii ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. таким рабам дозволяли мати сім'ю, будинок, власне невелике господарство. їх називали рабами з хатинами. за користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.
величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за рабів. тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. таких орендарів називали колонами.
колони були більше зацікавлені в результатах своєї праці, ніж раби, проте й вони не могли вивести з кризи господарство риму.
1.Первая мировая война (28 июля 1914 – 11 ноября 1918) – первый военный конфликт мирового масштаба между двумя крупными коалициями держав: государствами Антанты (Россия, Великобритания, Франция) и блоком Центральных держав (Германия, Австро‑Венгрия, Болгария).
2.Национально-освободительное движение 1916 года охватило Казахстан и Среднюю Азию. Его причинами были: колониальный, национальный гнет, политика русификации, переселенческая политика, изъятие земель, произвол местных властей. Обострение всей совокупности национальных и социальных противоречий вызвала война
3.Причины: Изъятие земли у народа,увеличение налогов,общее ухудшение положения народа,реквизиция скота,политика русификации. и тд.
В 1916 г. рост национального угнетения, война ускорили процесс кризиса в стране, одним из ярких проявлений стало национально – освободительное восстание 1916 года, охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.
Постепенно стихийное движение стало принимать организованный характер: его крупные очаги проявились в Тургае и Семиречье.
Восстание охватило весь Казахстан. Оно было направленно против военно-колонизаторской политики царизма, против феодально-байской верхушки аула, против империалистической войны.
Впервые после национально – освободительного движения под руководством Кенесары Касымова восстание 1916 года имело всеказахский характер, охватив все регионы обширного края. Восстание имело антиколониальную и антиимпериалистическую направленность, классовый .
з кінця ii ст. римська імперія вступає у тривалу кризу. після смерті останнього представника династії антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. тому правителів того часу назрівали «солдатськими» або «сенатськими» імператорами.
армія перестала підкорятися законам, солдати навіть продавали престол тому, хто обіцяв їм більше заплатити. правителі змінювалися кожні 2-3 роки, а іноді через кілька місяців. як правило, їх убивали змовники або незадоволені легіонери.
підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв'язки між провінціями. прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.
використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки нічого за неї не отримували. за першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали.
у iii ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. таким рабам дозволяли мати сім'ю, будинок, власне невелике господарство. їх називали рабами з хатинами. за користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.
величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за рабів. тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. таких орендарів називали колонами.
колони були більше зацікавлені в результатах своєї праці, ніж раби, проте й вони не могли вивести з кризи господарство риму.
1.Первая мировая война (28 июля 1914 – 11 ноября 1918) – первый военный конфликт мирового масштаба между двумя крупными коалициями держав: государствами Антанты (Россия, Великобритания, Франция) и блоком Центральных держав (Германия, Австро‑Венгрия, Болгария).
2.Национально-освободительное движение 1916 года охватило Казахстан и Среднюю Азию. Его причинами были: колониальный, национальный гнет, политика русификации, переселенческая политика, изъятие земель, произвол местных властей. Обострение всей совокупности национальных и социальных противоречий вызвала война
3.Причины: Изъятие земли у народа,увеличение налогов,общее ухудшение положения народа,реквизиция скота,политика русификации. и тд.
В 1916 г. рост национального угнетения, война ускорили процесс кризиса в стране, одним из ярких проявлений стало национально – освободительное восстание 1916 года, охватившее почти все регионы Казахстана и Средней Азии.
Постепенно стихийное движение стало принимать организованный характер: его крупные очаги проявились в Тургае и Семиречье.
Восстание охватило весь Казахстан. Оно было направленно против военно-колонизаторской политики царизма, против феодально-байской верхушки аула, против империалистической войны.
Впервые после национально – освободительного движения под руководством Кенесары Касымова восстание 1916 года имело всеказахский характер, охватив все регионы обширного края. Восстание имело антиколониальную и антиимпериалистическую направленность, классовый .
Объяснение:
вроде так:)