Прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер у 1983р. в одному зі своїх виступів сказала:«Мені здається,що марксисти існують тільки для того,щоб розподіляти в суспільстві матеріальні цінності,створені іншими». Як Ви ставитесь до цього висловлювання відомого британського політика?
Этнический состав населения. Основное население каганата представляли тюркоязычные племена. Подавляющее большинство составляли племена теле (тирек) (общее название многих тюркских племен). Судя по китайским летописным источникам, от названия «теле» впоследствии произошло название «тюрк». Поэтому названия «теле» и «тюрк» имеют одинаковые смысл и значение. Среди тюркоязычных племен в состав населения Тюркского каганата входили более 30 племен теле, в том числе кыргызы, огузы, уйгуры, дулу, уйсуны и др.
независимость. Политическое положение. Об этом в древних летописях говорится: «В 545 году к тюркскому - правителю прибыл посланник китайского императора». Целью визита было установление отношений между двумя правителями. В это время тюркские племена вели борьбу против господства жужаней (авар). Тюркский каган (титул правителя у древних тюркских народов)Бумынъ стремился освободиться от власти Жужанского ханства во главе с каганом Анагуем.
Постепенно усиливаясь, в середине VI века тюркские племена, заключив союз с китайцами, искали повод для войны с Жужанским каганатом.С этой це-
лью каган Бумынь послал своих людей к кагану Анагую с предложением: выдать дочь за него. Узнав о такой дерзости Бумыня, каган Анагуй вышел из себя и начал унижать его, заявив, как, мол, осмелился его «плавильный невольник» сделать такое предложение. (Племена, зависимые от Жужанского каганата, платили ему дань железом.)
Навіщо потрібна така наука як історія, чому її вивчають у школі ? Адже все, що відбувалося у віках, вже минуло . Всі ці битви , історичні процеси начебто стали неактуальні. Навіщо нам знати про них?
Я замислився над цим питанням та дійшов такого висновку . Наука історія зберігає у своїй пам'яті події давно минулих днів. Це наша культурна спадщина . Ми знаємо , що в нашої країни існує минуле, що у нас є коріння, а наш народ має своїх героїв . В спадок від предків ми отримуємо багату культуру, історичну пам’ять.
Мобільні телефони , автомашини , книги , мудрі вислови великих людей , моральні принципи , за якими живуть люди - це все наша історична спадщина. Історія допомагає нам дізнатися , що все це не з'явилося нізвідки. Ми можемо дізнатися, як люди створювали свою культуру , як вони жили до цього , які труднощі їм довелося подолати . Наприклад , при винаході електричної лампочки або на шляху до демократії.
Але навіщо вивчати історію докладно, вчити дати, запам'ятовувати історичних особистостей? Наприклад , вчинки царів та гетьманів, які давно померли? Тому що історія дає нам загальну картину світу. Ми бачимо причини і наслідки подій та замислюємося над ними. Наприклад, те, що міжусобні війни призводять до розрухи в країні. Значить, краще в них не вплутуватися . Культ особистості призводить до жорстокої тиранії. Значить , краще такого не допускати. Історія дає нам уроки на майбутнє , щоб ми враховували їх на практиці.
А ще історія цікава. Цікаво знати , як колись зовсім по-іншому жили люди. В них були інші погляди, звичаї, традиції. Хтось вірив в ідолів , хтось поважав святу інквізицію, хтось вважав , що митися достатньо раз на рік. У їхніх будинках все виглядало зовсім інакше , ніж звикли зараз ми. Цікаво знайомитися з думками цих людей , які донесли до нас історичні книги. Історія розширює картину світу людини.