Знаменитая легенда о том, как Владимир Красно Солнышко сделал свой выбор в пользу православия, сейчас кажется совершенно неправдоподобной. Через тысячу лет сложно представить себе, что Русь могла пойти другим путем. Но в IX–Х вв., когда христианство восточного обряда только проникло на Русь, выбор был неочевиден. Римские миссионеры вели плодотворную работу с западными славянами. В тюркских городах на Волге арабские купцы распространяли ислам. Южные соседи - хазары - состояли в активной переписке с раввинами из Европы. Кругом возникали сотни религиозных течений, разница между которыми была ясна только теологам.
"Выбор Владимира" определил слишком многое. Дело не только в том, что Русь, не принявшая ислам, теперь находится по эту сторону баррикад в борьбе с международным терроризмом. И даже не в том, что Россия сама отделила себя от западной цивилизации, не пускает к себе Папу Римского, а русские верующие считают главным религиозным праздником Пасху, а не, как католики, Рождество. Дело в том, что если бы он решил по-другому, России, может, и не было вовсе. А что было бы - попытался представить Newsweek.
Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 переправилася через Геллеспонт для завоювання Греції, але після загибелі флоту (близько 300 кораблів) під час бурі поблизу Афона змушена була повернутися назад, обмежившись окупацією Фракії.
Навесні 490 до н. е. перська армія під командуванням полководців Датіса й Артаферна направилася морським шляхом через острова Родос, Наксос і Делос до Евбеї і, захопивши її, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.), в якій афіняни та платейці під командуванням Мільтіада одержали вагому перемогу над персами.
Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичного угруповання Фемістокла був створений великий флот. Напередодні перського походу у Коринфі відбувся Істмійський конгрес, де 30 грецьких держав уклали союз. Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли, який захищали греки під командуванням спартанського царя Леоніда, спустошили Беотію, Аттику та зруйнували Афіни.
Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів. У цей же час перський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію.
Что было бы, если бы Русь не приняла православие
Знаменитая легенда о том, как Владимир Красно Солнышко сделал свой выбор в пользу православия, сейчас кажется совершенно неправдоподобной. Через тысячу лет сложно представить себе, что Русь могла пойти другим путем. Но в IX–Х вв., когда христианство восточного обряда только проникло на Русь, выбор был неочевиден. Римские миссионеры вели плодотворную работу с западными славянами. В тюркских городах на Волге арабские купцы распространяли ислам. Южные соседи - хазары - состояли в активной переписке с раввинами из Европы. Кругом возникали сотни религиозных течений, разница между которыми была ясна только теологам.
"Выбор Владимира" определил слишком многое. Дело не только в том, что Русь, не принявшая ислам, теперь находится по эту сторону баррикад в борьбе с международным терроризмом. И даже не в том, что Россия сама отделила себя от западной цивилизации, не пускает к себе Папу Римского, а русские верующие считают главным религиозным праздником Пасху, а не, как католики, Рождество. Дело в том, что если бы он решил по-другому, России, может, и не было вовсе. А что было бы - попытался представить Newsweek.
Придушивши повстання у 493 до н. е., перська армія під командуванням полководця Мардонія навесні 492 переправилася через Геллеспонт для завоювання Греції, але після загибелі флоту (близько 300 кораблів) під час бурі поблизу Афона змушена була повернутися назад, обмежившись окупацією Фракії.
Навесні 490 до н. е. перська армія під командуванням полководців Датіса й Артаферна направилася морським шляхом через острова Родос, Наксос і Делос до Евбеї і, захопивши її, висадилася на марафонській рівнині, де відбулася знаменита битва під Марафоном (490 до н. е.), в якій афіняни та платейці під командуванням Мільтіада одержали вагому перемогу над персами.
Протягом 10-річного перепочинку в Афінах з ініціативи вождя демократичного угруповання Фемістокла був створений великий флот. Напередодні перського походу у Коринфі відбувся Істмійський конгрес, де 30 грецьких держав уклали союз. Новий похід персів у 480 до н. е. очолював цар Ксеркс. Перське військо прорвалося через гірський прохід Термопіли, який захищали греки під командуванням спартанського царя Леоніда, спустошили Беотію, Аттику та зруйнували Афіни.
Однак у тому ж році перський флот зазнав тяжкої поразки біля острова Саламін. 479 до н. е. при Платеях було розгромлено сухопутне військо персів. У цей же час перський флот зазнав поразки біля мису Мікале. Ці перемоги по суті справи вирішили підсумок греко-перських воєн: перси змушені були очистити територію Греції, а греки перенесли військові дії в район Егейського моря та в Малу Азію.
Объяснение: