В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
anystti
anystti
11.07.2021 11:59 •  История

Правил уживання лапок у власних назвах дотримано в усіх рядках, ОКРІМ -аеропорт "Бориспіль"
-станція метро "Наукова"
-орден "За заслуги"
-книга "Біблія"
-цукерки "Каракум"

Показать ответ
Ответ:
sargsyana524
sargsyana524
23.08.2022 05:41

ответ:Гетьман Дорошенко різко зреагував на польсько-московські угоди, одночасно звинувачуючи як польську, так і російську сторони в нехтуванні інтересами українців.Згідно з Московським договором 1667 р. московський цар обіцяв вислати на Правобережну Україну для до полякам у боротьбі проти турків та українців «кінноти п’ять тисяч, а піхоти двадцять тисяч». Це робилося для «уняття свавільних людей там в Україні перебуваючих (очевидно, що це був П. Дорошенко – Т. Ч.) у спільному утриманні обом Великим Государям в послушенстві і до покори привести бунтівливих козаків». [101] Щодо факту існування між гетьманським урядом П. Дорошенка і Річчю Посполитою перемир’я, то воно не мало бути перешкодою для спільних дій обох держав проти турків, відзначалося у тексті грудневого договору 1667 р. між Москвою та Варшавою.

Объяснение:«А ось недавно учинили договір з поляками на нашу згубу; – писав Дорошенко, – розірвали надвоє, і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти! …Знає король, що предки наші, які рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло зліпилися з поляками під одним господарем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма (московського. – Т. Ч.) нам ані ми, ані батьки наші носити не звикли…» [103]

– такою була відповідь українського гетьмана на укладення Московського договору.

0,0(0 оценок)
Ответ:
хорошувау3
хорошувау3
29.12.2020 07:58

ответ:   Внутренняя и внешняя политика Ивана Грозного завершила объединение государства под властью царя, которая до этого была номинальной. Народные выступления во времена регентства матери царя, Елены Глинской, показали необходимость укрепления государственности и централизации и власти. Именно по этому пути и пошел Иван Четвертый.

  Чтобы понять, что было целью внешней политики Ивана 4, важно знать, что в то время у российского государства было три главных задачи. Это борьба с Астраханским и Казанским княжествами, которые угрожали ему с юго-востока и востока, а также крымским ханом, постоянно угрожавшим южным рубежам. Также для страны было важно выйти к Балтийскому морю.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота