Практичне заняття "Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій наддніпрянцини
1.Проаналізуйте текст і схему та визначте співвідношення між політичними течіями Європи та України на початку ХХ ст.
2.Яка ідея щодо самовизначення України (самостійницька чи автономістська) переважала в програмах українських політничних партій Наддніпрянщини?
3.Найбільш суперечливим документом сучасники й нащадки М. Міхновського вважали "10 заповідей УНП". Які ідеали із цих заповідей проголошуються як обов"язкові для українців? Чи всі пункти, на вашу думку, були прийняті для тогочасного українського суспільства? Чому? З якими з них погоджуєтесь ви особисто, а з якими - ні?
4. У чому вбачає дослідник значення самостійницького руху початку ХХст.?
5. У чому полягали погляди автономістів? Які вимоги висували різні партії? Чому ці ідеї були більш поширені порівняно з самостійницькими?

В 1245 р. Данило Галицький поїхав до Золотої Орди, щоб отримати ярлик на управління землями. Формально визнавши залежність від хана, Данило тим самим намагався виграти час для збирання сил та підготовки вирішального удару по золотоординцям. Географічна віддаленість від Орди створювала для цього сприятливі умови. Сюди майже не навідувалися ханські баскаки, тут не проводилися тотальні переписи населення з метою обкладання даниною. Головний обов’язок князя полягав лише у наданні хану допоміжних збройних формувань під час його походів на Польщу та Литву

Разгром Джунгарского ханства. На ситуацию в са­мом Казахстане и его взаимоотношения с соседними владениями, особенно с Россией, существенное влияние оказало ослабление, а затем и ликвидация Джунгарии как самостоятельного государства. После смерти видно-го полководца Галдан-Цэрэна (1745 г.) враждебные дей­ствия джунгар против казахов ослабли, и реальная угроза порабощения ими казахских земель была устра­нена. Однако и в середине XVIII в. джунгары соверши­ли ряд разорительных набегов в места расположения российских горнозаводских предприятий, что вызвало обоснованную тревогу Сибирской пограничной админис­трации. В этих условиях, чтобы обезопасить заводы и рудники, с одной стороны, а с другой — продолжить колонизационное освоение богатого природными ресур­сами края, указом Елизаветы Петровны с 1747 г. все демидовские заводы и рудники были объявлены соб­ственностью династии Романовых.