Практична робота номер 2 7 класс история 1. Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 80 гривень, коли вбитим буде князів муж (боярин) чи княжого тіуна управитель господарством князя). Якщо вбитим буде горожанин, чи гридень (дружинник), чи купець, чи боярський тіун (управитель господарством боярина), або мечник (дружинник, який виконував ще й судові функції), або ізгой, або новгородець, то 40 гривень сплатити за нього. [...]
3. Якщо уб’ють княжого мужа під час розбою, а вбивцю не шукають, то платити верву 80 гривень тій верві (сільській громаді), в якій голова убитого лежить, а коли простолюдин, то 40 гривень. [...]
8. А це про княжих отроків (молодші дружинники князя), чи про конюха, чи про повара, — то 40 гривень, а за тіуна огнищного (управителя князівського дому) і за конюшого — 80 гривень, а за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривень; а за рядового (нечиновну, просту людину) 5 гривень, так само і за боярського.
9. А за ремісника і за ремісницю, то 12 гривень, і за кормилицю (жінку, яка вигодувала дитину), хоч би була й із холопів чи рабів.
1. Чи існував звичай кровної помсти у Київській державі?
2. Яким був розмір штрафу за вбивство представників різних суспільних верств? Випишіть у зошити відповідні цитати.
3. Яким був штраф за вбивство жінки-годувальниці? Про що це свідчить?
22. Коли челядник (холоп) сховається, і на торгу сповістять про його втечу чи пропажу і через три дні його не знайдуть, то після третього дня новий господар вважає його своїм челядником, а попередньому власнику холопа сплачує 3 гривні продажі.
29. Коли хто знайде свого украденого челядника і візьме його...; і за всі збитки має платити останній вор, і князю продажі 12 гривень за челядника, чи вкраденого чи уведеного. [...]
28. Коли ж щось крадене купив на торгу, чи коня, чи одяг, чи худобину, то довести невинуватість можуть два вільні мужі або митник, які мають знати, у кого купив, тоді йти за ним тим свідкам під присягою.
1. Чи були в Київській державі окремі верстви населення предметом власності інших людей?
2. У скільки цінувалося володіння челядником/холопом?
3. Чиї свідчення бралися до уваги у випадку купівлі краденого?
35. Якщо вкрадуть княжого коня і наявного не буде, то платити за нього 3 гривні, а за інших по 2 гривні. [...]
37. Якщо ворами будуть холопи, чи князівські, чи боярські, чи монастирські, — їх же князь продажею не карає, оскільки вони не вільні, то подвійно має заплатити їх власник позивачу за кривду.
1799—1814 — правление Наполеона (в 1804 провозглашён императором; . В 1800—1812 годах Наполеон путём завоевательных походов создал всеевропейскую империю, а в Италии, Испании и других странах правили его родственники или ставленники. После поражения в России (см. Отечественная война 1812 г.) и очередного объединения антинаполеоновской коалиции держава Наполеона распалась.
1815 — Битва при Ватерлоо.
1814—1830 — период Реставрации, базировавшийся на дуалистической монархии Людовика XVIII (1814/1815-1824) и Карла X (1824—1830).
1830 — Июльская монархия. Революция свергает Карла X, власть переходит к принцу Луи-Филиппу Орлеанскому, к власти пришла финансовая аристократия.
С конца XVIII века по 1814 год Италия — под французской оккупацией, на её территории были созданы зависимые от наполеоновской Франции государства, которыми управляли родственники или ставленники Наполеона. Венский конгресс 1814—1815 реставрировал в Италии феодально-абсолютистские монархиииталия
1820 — начало восстания в Неаполитанском королевстве, подавленного впоследствии австрийской интервенцией;
После Венского Конгресса и Реставрации триколор(тут про флаг.) остался символом свободы и был использован в революционных движениях 1831 года и 1848 года.