1) Хан занимает высшее место в обществе,после него идет три везиря это хана,затем идет пять малых ханов они как Великий хан только они управляют своими государствами(небольшими).Вожди племен и народов занимают место после малых ханов они командуют над своим войском или племенем.Дальше идут скотоводы и земледельцы простолюдины.Последнее место в обществе занимает рабы они подчинаются ханам.
2)Хан - охраняет страну от внешних врагов,ему пренадлежеит право распоряжаться своими землями,терреториями и объявление войны и мира.
Три везиря хана,он подписывает мирные договоры,объявляет новые зконы хана.
Пять малых ханов - каждому из них дано государство,и они принадлежат им.Они имеют право распоряжатся как они хотят.
Вожди племен и родов - они наачльствуют и дают приказы своему племеню,захватывают новые земли для Хана ценою своей жизни.
Суспільний рух за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви став історичною складовою національно-визвольного руху кінця 80-х — початку 90-х років, який «за своїми масштабами вийшов за рамки суто релігійного питання, набувши політичного характеру».Сорок чотири роки вона діяла у підпіллі після насильницької ліквідації 1946 Тисячі непокірних її священиків і монахів на чолі з єпископами і митрополитом Йосифом Сліпим ув'язнені у концтабори, сотні парохів змушені були прийняти православ'я, а найрадикальніші пішли у підпілля. Радянська історіографія та компартійна преса намагалися сформувати спотворений образ УГКЦ, залякуючи віруючих латинізацією та денаціоналізацією. Могутній комуністичний пропагандистський апарат і промосковська церква здійснювали широкомасштабний ідеологічний тиск на віруючих українців. Тоталітарно-атеїстична система намагалася викорінювати релігійність населення західних областей, жорстоко боролася з греко-католицькою церквою, яка віками була оплотом національної свідомості, чинником самозбереження й консолідації українського етносу. Церкву загнали у катакомби, її храми закрили, зруйнували або перетворили у господарські приміщення. «Пощастило» тим храмам, які стали православними або ж музеями. Тоталітарна система була впевнена у незворотності цього руйнівного процесу на західноукраїнських землях, як, зрештою, й у Центрально-Східній Європі.
1) Хан занимает высшее место в обществе,после него идет три везиря это хана,затем идет пять малых ханов они как Великий хан только они управляют своими государствами(небольшими).Вожди племен и народов занимают место после малых ханов они командуют над своим войском или племенем.Дальше идут скотоводы и земледельцы простолюдины.Последнее место в обществе занимает рабы они подчинаются ханам.
2)Хан - охраняет страну от внешних врагов,ему пренадлежеит право распоряжаться своими землями,терреториями и объявление войны и мира.
Три везиря хана,он подписывает мирные договоры,объявляет новые зконы хана.
Пять малых ханов - каждому из них дано государство,и они принадлежат им.Они имеют право распоряжатся как они хотят.
Вожди племен и родов - они наачльствуют и дают приказы своему племеню,захватывают новые земли для Хана ценою своей жизни.
Скотоводы и земледельцы - простолюдины,скотоводы пасут животных,а земледелцы обрабатывают земли,выращивают растения.
Военнопленные - рабы - они подчинаются хану,и работают как скотоводы и земледельцы.
Надеюсь :) и сделай если не трудно ЛУЧШИЙ ОТВЕТ просто нажав корону)мне просто не хватает 1 до статуса отличник
Суспільний рух за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви став історичною складовою національно-визвольного руху кінця 80-х — початку 90-х років, який «за своїми масштабами вийшов за рамки суто релігійного питання, набувши політичного характеру».Сорок чотири роки вона діяла у підпіллі після насильницької ліквідації 1946 Тисячі непокірних її священиків і монахів на чолі з єпископами і митрополитом Йосифом Сліпим ув'язнені у концтабори, сотні парохів змушені були прийняти православ'я, а найрадикальніші пішли у підпілля. Радянська історіографія та компартійна преса намагалися сформувати спотворений образ УГКЦ, залякуючи віруючих латинізацією та денаціоналізацією. Могутній комуністичний пропагандистський апарат і промосковська церква здійснювали широкомасштабний ідеологічний тиск на віруючих українців. Тоталітарно-атеїстична система намагалася викорінювати релігійність населення західних областей, жорстоко боролася з греко-католицькою церквою, яка віками була оплотом національної свідомості, чинником самозбереження й консолідації українського етносу. Церкву загнали у катакомби, її храми закрили, зруйнували або перетворили у господарські приміщення. «Пощастило» тим храмам, які стали православними або ж музеями. Тоталітарна система була впевнена у незворотності цього руйнівного процесу на західноукраїнських землях, як, зрештою, й у Центрально-Східній Європі.