К XVI в. при Минской династии Китайская империя охватывала территорию современных внутренних провинций Китая и часть Маньчжурии (нынешнего Дунбэя — Северо-Востока). Вассалами Китая являлись Корея, Вьетнам и Тибет. Страна была разделена на 15 крупных административных единиц. Управлялись они чиновниками, назначавшимися центральной властью. В XVI—XVII вв. рост производительных сил в Китае нашел свое отражение в развитии ремесла, улучшении техники земледелия, дальнейшем развитии товарного производства и денежных отношений. В феодальной Минской империи появились элементы новых, капиталистических производственных отношений (зарождается и развивается мануфактура). В то же время действовали причины, тормозившие общественное развитие Китая. К ним в первую очередь относятся высокая норма феодальной эксплуатации, обусловившая нищету крестьян, а также существование замкнутых сельских общин, где земледелие было соединено с домашним ремеслом. С другой стороны, вторжение в XVII в. маньчжуров и захват ими власти в Китае, сопровождавшиеся длительной войной и разрушением производительных сил, привели к «варварской и герметической изоляции» (К. Маркс) страны от внешнего мира, что не могло не сказаться резко отрицательно на темпах прогрессивного развития Китая.
1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя
2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)
3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
4)передбачав
утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.
Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.
Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).
Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.
В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.
ответ:Глава XXVI. Китай в XVI-XVII вв.
К XVI в. при Минской династии Китайская империя охватывала территорию современных внутренних провинций Китая и часть Маньчжурии (нынешнего Дунбэя — Северо-Востока). Вассалами Китая являлись Корея, Вьетнам и Тибет. Страна была разделена на 15 крупных административных единиц. Управлялись они чиновниками, назначавшимися центральной властью. В XVI—XVII вв. рост производительных сил в Китае нашел свое отражение в развитии ремесла, улучшении техники земледелия, дальнейшем развитии товарного производства и денежных отношений. В феодальной Минской империи появились элементы новых, капиталистических производственных отношений (зарождается и развивается мануфактура). В то же время действовали причины, тормозившие общественное развитие Китая. К ним в первую очередь относятся высокая норма феодальной эксплуатации, обусловившая нищету крестьян, а также существование замкнутых сельских общин, где земледелие было соединено с домашним ремеслом. С другой стороны, вторжение в XVII в. маньчжуров и захват ими власти в Китае, сопровождавшиеся длительной войной и разрушением производительных сил, привели к «варварской и герметической изоляции» (К. Маркс) страны от внешнего мира, что не могло не сказаться резко отрицательно на темпах прогрессивного развития Китая.
1
Объяснение: глава ххvi китай
1)Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя
2).Обрання Івана Виговського гетьманом відбулося за складних і важких, суперечливих обставин, в умовах зіткнення різних протидіючих сил. (Влітку 1657 року помер Богдан Хмельницький, який заповідав гетьманську булаву своєму сину Юрію. Але потім відбувається дві козацькі ради: у Чигирині та в Корсуні – і, в підсумку, гетьманом стає Іван Виговський. Юрій не міг бути гетьманом, тому що йому ще не виповнилося 20 років)
3)У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.Водночас гетьман Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Москвою.
4)передбачав
утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації – Великого Князівства Руського. Воно складалось з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств, а верховна влада в ньому, як військова, так і цивільна, мала належати гетьману, якого обиратимуть пожиттєво.
За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову – судовий трибунал з українським діловодством; фінанси, включаючи карбування монет, також передбачались самостійними.
Армія мала налічувати 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманців.
Щороку гетьман мав право подавати польському королю реєстр із 100 козаків кожного полку для нобілітації (надання шляхетства).
Передбачалася також ліквідація Берестейської унії.
В галузі культури передбачалось заснування в Україні двох університетів, розгалуженої мережі гімназій, шкіл, друкарень.