Поміркуйте, що дає підстави для висновку, якого дійшов сучасний український історик. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або заперечення викладеної думки.
«Важко було сумніватися в тому, що Раднарком у разі переговорів з Центральною Радою
про межі української автономії посів би таку саму позицію, як Тимчасовий уряд. Однак більшовики не переймалися проблемою українських кордонів, для них вона просто не
існувала. “Тріумфальна хода Радянської влади” мала поширитися у південно-західному
напрямку. Ленінській партії була потрібна вся Україна» (С. Кульчицький).​

1. Новгород був одним з центрів Русі  і фактично став першою столицею Русі.(але недовго, потім князь Олег пішов в киів і переніс столицю туди).  через новгород пролягав відомий торговий шлях  "із варяг в греки". Це означало , що новгород став автоматично лакшері розвинутим  містом,через яке був шлях на Візантію. тобто торговля відкривалась напряму, бо було "вікно в європу".  

2. В новгород везли всю дань. коли там ще володимир сидів.

3 коли прийшов Ярослав мудрий - саме в новгороді  почали камяні великі будівлі будувати.

4 в європі було срібло і це не подобалось лакшері новгородським царям, вони почали золоті монети робити, на яких був "воин с копьем", тому монетку називали вже "копейка"

Объяснение:

Кімерійці – це кочовий іраномовний народ, який, на думку вчених, прийшов у Причорноморські степи з Нижнього Поволжя в ІХ ст. до н. е. Хоча власної писемності кімерійці не мали, про них згадується в писемних джерелах інших народів. Найдавніші відомості про кімерійців містяться в «Одіссеї».

Сармати (ІІІ ст.. до н.е. – ІІІ ст. н.е.) – іракомовні племена, споріднені зі скіфами. Сармат означає «підперезаний мечем», поселились у причорноморї, жили племенами, кожне з яких мало свою власну назву ( Роксолани, Агати); були язичниками, переважав матріархат.

В 7 ст. до н.е. Кіммерійців витіснили Скіфи – іракомовні племена, які проживали в 7 – 3 ст. до н.е. і розселилися між Доном і Дунаєм. Наприкінці 6-5 ст. до н.е. утворилась скіфська-рабовласницька держава, на чолі – цар, влада передавалася у спадок, столиця – Камянське городище.