1) Активно развивалось белорусское национальное движение на территории России, где находились сотни тысяч белорусов, в недавнем солдат и матросов императорской армии и флота. В России по-прежнему оставалось много белорусских беженцев, не имевших возможности вернуться домой из-за немецкой оккупации. Имелись также белорусы-большевики, с которыми центральному партийному и советскому аппарату в Москве приходилось считаться.
2) Для политической работы с белорусами как в России, так и в самой Белоруссии, Совнарком РСФСР еще 13 февраля (31 января) 1918 года учредил в Петрограде при Наркомате по делам национальностей (нарком — И.В. Сталин) Белорусский национальный комиссариат (Белнацком), назначив его руководителем большевика А.Г. Червякова (1892-1937). Секретарем Белнацкома стал Дмитрий Жилунович (1887—1937), он же белорусский писатель Тишка Гартный, тоже большевик. В марте 1918 года Белнацком вместе со всеми комиссариатами Совнаркома переехал из Петрограда в Москву.
3)Характерно, что в своей агитации на оккупированной немцами территории Белоруссии большевики из подпольных организаций использовали национальные белорусские лозунги, тогда как в Западной области резко выступали против них.
В епоху раннього середньовіччя, класична культура розвивалася та трансформувалася шляхом контакту з трьома іншими культурами: германськими загарбниками, християнством та ісламом.
В яких умовах та що впливало на розвиток культури? Ось основні тези:
• Найбільш яскраві явища в культурі кінця V-першої половини VII в. пов'язані з засвоєнням античної спадщини, що стало живильним середовищем для пожвавлення культурного життя в остготській Італії і вестготській Іспанії.
• Постійні війни та втручання не тільки руйнували, але й трансформовували культуру.
• Західні цінності індивідуалізму, консенсусного уряду та визнання релігійних відмінностей почали формуватися протягом середньовіччя.
• У 500 році "захід" ще не був політичним чи культурним утворенням, але до 1500 року карта Європи виглядала так, як сьогодні.
• У цей період католицька церква поступово розширювала свій духовний та інституційний авторитет у більшості країн Європи. Це безпосередньо впливало на розвиток культури у всіх його проявах.
• Період також характеризується як "вік лицарства". Рицарський кодекс підкреслював поважність, щедрість, турботу про безсилих та здатність переживати самовіддану та пристрасну романтичну любов. Ці реальні моменти також оспівувалися у шедеврах культури того часу.
Раннє Середньовіччя помилково вважається культурно однорідним періодом, адже на нього впливала велика кількість інших культур. Всі ці важелі сприяли розвитку мультикультуралізму та еклектичного бачення, яке дозволило створити індивідуальну культуру цього часу. Становлення культури раннього середньовіччя являло собою складний процес синтезу пізньоантичної християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується певний тип духовного життя західноєвропейського товариства, головна роль, у якій починає належати християнської релігії і церкві.
Объяснение:
1) Активно развивалось белорусское национальное движение на территории России, где находились сотни тысяч белорусов, в недавнем солдат и матросов императорской армии и флота. В России по-прежнему оставалось много белорусских беженцев, не имевших возможности вернуться домой из-за немецкой оккупации. Имелись также белорусы-большевики, с которыми центральному партийному и советскому аппарату в Москве приходилось считаться.
2) Для политической работы с белорусами как в России, так и в самой Белоруссии, Совнарком РСФСР еще 13 февраля (31 января) 1918 года учредил в Петрограде при Наркомате по делам национальностей (нарком — И.В. Сталин) Белорусский национальный комиссариат (Белнацком), назначив его руководителем большевика А.Г. Червякова (1892-1937). Секретарем Белнацкома стал Дмитрий Жилунович (1887—1937), он же белорусский писатель Тишка Гартный, тоже большевик. В марте 1918 года Белнацком вместе со всеми комиссариатами Совнаркома переехал из Петрограда в Москву.
3)Характерно, что в своей агитации на оккупированной немцами территории Белоруссии большевики из подпольных организаций использовали национальные белорусские лозунги, тогда как в Западной области резко выступали против них.
В епоху раннього середньовіччя, класична культура розвивалася та трансформувалася шляхом контакту з трьома іншими культурами: германськими загарбниками, християнством та ісламом.
В яких умовах та що впливало на розвиток культури? Ось основні тези:
• Найбільш яскраві явища в культурі кінця V-першої половини VII в. пов'язані з засвоєнням античної спадщини, що стало живильним середовищем для пожвавлення культурного життя в остготській Італії і вестготській Іспанії.
• Постійні війни та втручання не тільки руйнували, але й трансформовували культуру.
• Західні цінності індивідуалізму, консенсусного уряду та визнання релігійних відмінностей почали формуватися протягом середньовіччя.
• У 500 році "захід" ще не був політичним чи культурним утворенням, але до 1500 року карта Європи виглядала так, як сьогодні.
• У цей період католицька церква поступово розширювала свій духовний та інституційний авторитет у більшості країн Європи. Це безпосередньо впливало на розвиток культури у всіх його проявах.
• Період також характеризується як "вік лицарства". Рицарський кодекс підкреслював поважність, щедрість, турботу про безсилих та здатність переживати самовіддану та пристрасну романтичну любов. Ці реальні моменти також оспівувалися у шедеврах культури того часу.
Раннє Середньовіччя помилково вважається культурно однорідним періодом, адже на нього впливала велика кількість інших культур. Всі ці важелі сприяли розвитку мультикультуралізму та еклектичного бачення, яке дозволило створити індивідуальну культуру цього часу. Становлення культури раннього середньовіччя являло собою складний процес синтезу пізньоантичної християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується певний тип духовного життя західноєвропейського товариства, головна роль, у якій починає належати християнської релігії і церкві.