Покажіть картуКиївсьКА Русь ЗАВДАННЯ на рокі 1 Надпиши на карті міста Київ, Хер сонес, Царгород, річку Дніпро 2 У визначені клітинки на карті вписии назви заморського племені, з якого походили перші киівські князі, та Кочового племені. З яким воювали Святослав і Володимир з Розфарбуй княжий знак на монеті Володимира. 4 Накресли похід князя Володимира на Херсонес. У визначене місце впиши рік хрещення Володимира 5. Різними кольорами обведи кордони Київської Русі в 11 ст. і кордони су- часної України. 6. Біля зображення Софійського собо- ру в Києві надпиши ім'я князя, який велів його збудувати. latineo УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ 3 же сойлес
Аско́льд (давньоскан. Haskuldr, Höskuldr; — 860 — 882 напівлегендарний варязький[4] київський князь (860—882). Засновник Київського князівства в Наддніпрянщині[4].Роки правління: 830-ті — 882 Згадується у «Повісті временних літ». Правив разом із Діром. Здійснив у 860 році похід на Константинополь[4]. За візантійськими джерелами, охрестився близько 867 року[4], можливо, з певною кількістю дружинників; за переказами прийняв ім'я Миколай[5]. За повідомленням Никоновського літопису воював з волзькими болгарами та печенігами[4]. За літописними свідченнями убитий Олегом та його дружинниками-язичниками за Києвом, в районі Угорського урочища (сучасний Печерськ, Аскольдова могила). В Православній церкві України прославлений як мученик[6]. З князем пов'язують так званий «літопис Аскольда». Шведський історик Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінга Рагнара Лодброка[7]. Михайло Грушевський вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина[8]. Також — Осколд, Оскольд, Осколод[9].
Анализируется положение начального образования в Российской империи во второй половине XIX начале XX века. Выявляются особенности организации учебного процесса, содержание курса училищ, подведомственных Министерству народного характеризуется их материально-техническое обеспечение. Новизна исследования определяется тем, что, помимо общероссийских тенденций развития начального образования, автор анализирует состояние этой ступени обучения на примере одного из регионов, а именно Орловской губернии. Сообщаются характеристики региона того времени: принадлежность к числу центрально-черноземных губерний европейской части России, преобладание сельского населения. состав (12 уездов), отнесенность к Харьковскому учебному округу, после июня 1874 года к Московскому округу. В статье приводятся данные архивных материалов, которые позволяют судить о количестве и состоянии учебных заведений начального уровня в Орловской губернии. Положение городских училищ в системе народного образования рассматривается на примере Орловского четырехклассного городского училища по состоянию на конец XIX начало XX вв. период крупномасштабных преобразований в системе образования, направленных на ее либерализацию. Отмечаются такие проблемы, как переполненность классов, низкое материальное обеспечение и, как следствие, непривлекательность учреждений этой ступени образования для образованных специалистов.