Уже в XIV-XV веках зрели предпосылки для создания самостоятельного Казахского государства.
Казахские племена в XV веке населяли территории: найманы – от Улытау до Ишима; конраты – от Туркестана до Каратау; аргыны – от Иртыша до Центрального Казахстана; кереи – от Тобола до Жетысу, вдоль Иртыша; дулаты – на берегах Чу, Или, Таласа, Иссык-Куля, в южном Казахстане; канлы и жалаиры – у подножий Каратау, на берегах Сырдарьи и в Жетысу; уйсуны – в Жетысу.
Политическому объединению укрепление экономических, культурных, общественных и хозяйственных связей между кочевым и оседлым населением.
Казахские племена входили св состав разных государств, и велись беспрерывные войны.Одной из предпосылок создания Казахского ханства стал кризис во внутреннем и внешнем положении ханства Абулхаира и Могулистана. В XV веке они утратили былую мощь, пришли в упадок. В обоих ханствах шла междоусобная борьба за власть. Из-за бесконечных междоусобиц нарушались традиционные маршруты кочевок, и это имело тяжелые последствия для кочевого скотоводства. Народ начал искать путь освобождения от тиранического правления Абулхаира.
В начале XV века ойратские племена напали на ханство Абулхаира.
Хан Могулистана Есен-Буга (1434-1462 гг.) хотел использовать казахов для отпора ойратам, которые в начале XV века нападали на Могулистан. Когда в 1462 году умер хан Могулистана Есен-Буга сразу возобновились племенные междоусобицы, и государство ослабло . Ойратские племена завоевали часть ханства. Казахские племена из Могулистана стали перекочевывать в Казахское ханство, в результате увеличилось население и укрепилось Казахское ханство. Во второй половине XV века в Казахском ханстве за счет перекочевавших племен из соседних ханств численность населения значительно возросла, и составила около 200 тысяч человек.
Казахское ханство ставило перед собой задачи: 1) восстановить прежний порядок использования пастбищ в Дешт-и-Кыпчакской степи; 2) подчинить присырдарьинские города Сыгнак, Сузак, Отрар, Туркестан, расположенные вдоль торгово-караванных путей; 3) объединить казахские племена на единой этнической территории.
Значение образования Казахского государства: 1) прекратилось разделение между разными ханствами, племена вошли в состав казахского народа; 2) централизованная система управления сплочению казахского народа, защите этнической территории; 3) государство не только укрепилось, но и расширило границы; 4) были установлены прочные связи с соседними государствами; 5) социально-экономическое и культурное развитие ханства расцвету традиций и обычаев, рас исламской религии.
Нас запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин
Образование Казахского ханства
Уже в XIV-XV веках зрели предпосылки для создания самостоятельного Казахского государства.
Казахские племена в XV веке населяли территории: найманы – от Улытау до Ишима; конраты – от Туркестана до Каратау; аргыны – от Иртыша до Центрального Казахстана; кереи – от Тобола до Жетысу, вдоль Иртыша; дулаты – на берегах Чу, Или, Таласа, Иссык-Куля, в южном Казахстане; канлы и жалаиры – у подножий Каратау, на берегах Сырдарьи и в Жетысу; уйсуны – в Жетысу.
Политическому объединению укрепление экономических, культурных, общественных и хозяйственных связей между кочевым и оседлым населением.
Казахские племена входили св состав разных государств, и велись беспрерывные войны.Одной из предпосылок создания Казахского ханства стал кризис во внутреннем и внешнем положении ханства Абулхаира и Могулистана. В XV веке они утратили былую мощь, пришли в упадок. В обоих ханствах шла междоусобная борьба за власть. Из-за бесконечных междоусобиц нарушались традиционные маршруты кочевок, и это имело тяжелые последствия для кочевого скотоводства. Народ начал искать путь освобождения от тиранического правления Абулхаира.
В начале XV века ойратские племена напали на ханство Абулхаира.
Хан Могулистана Есен-Буга (1434-1462 гг.) хотел использовать казахов для отпора ойратам, которые в начале XV века нападали на Могулистан. Когда в 1462 году умер хан Могулистана Есен-Буга сразу возобновились племенные междоусобицы, и государство ослабло . Ойратские племена завоевали часть ханства. Казахские племена из Могулистана стали перекочевывать в Казахское ханство, в результате увеличилось население и укрепилось Казахское ханство. Во второй половине XV века в Казахском ханстве за счет перекочевавших племен из соседних ханств численность населения значительно возросла, и составила около 200 тысяч человек.
Казахское ханство ставило перед собой задачи: 1) восстановить прежний порядок использования пастбищ в Дешт-и-Кыпчакской степи; 2) подчинить присырдарьинские города Сыгнак, Сузак, Отрар, Туркестан, расположенные вдоль торгово-караванных путей; 3) объединить казахские племена на единой этнической территории.
Значение образования Казахского государства: 1) прекратилось разделение между разными ханствами, племена вошли в состав казахского народа; 2) централизованная система управления сплочению казахского народа, защите этнической территории; 3) государство не только укрепилось, но и расширило границы; 4) были установлены прочные связи с соседними государствами; 5) социально-экономическое и культурное развитие ханства расцвету традиций и обычаев, рас исламской религии.
Объяснение:
Нас запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин