ответ:Га́й Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.
Сходство в том, что они оба знали, что крепостное право точно они отменять не будут, поэтому обходились соверешенно малюсенькими реформами ( Ал1 - "уках о вольных хлебопашцах" 1803 г. , а Ник. 1говорил: "Не в моё правление будет отменено крепостное право". Реальные твёрдвые шаги в переустройстве приняты не были. Оба взошли на окровавленный престол (Правда Ал 1 предал отца, Павла 1, впоследствие переворота Павел был убит. А Ник. 1 в 1825г. - декабристское восстание, повешены 5 декабристов, многие отправлены в ссылки. )
Различий гораздо больше: Ал 1 не нравились демократич. новшества Сперанского, в 1810 он отстранил его от должности. А Ник. 1 наоборот вернул Сперанского, в итоге Сперанский провел кодификацию законов Российской Империи, книга вышла в 32 томах. Сохранялись эти законы вплоть до революции 1917.
Ал отечественная война 1812г. , а Ник 1 погубила крымская война 1853-56, в 1855г. Ник1 умер от расстройства (если можно так сказать) .
В правление Ник 1 - Россия - жандарм Европы, т. е. Рос. была за сохранения самодержавия, как одной приемлемой формы правления, причём не тлько внутри страны, но и регулировала Еврпу, подавляла восстания в европейских странах. Также можно упомянуть "мрачное семелетие" и 3 отделение бЕнкендорфа. Усиление надзора. При Ал 1 не было создано этих отделений за надзором.
ответ:Га́й Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.
Объяснение:
Сходство в том, что они оба знали, что крепостное право точно они отменять не будут, поэтому обходились соверешенно малюсенькими реформами ( Ал1 - "уках о вольных хлебопашцах" 1803 г. , а Ник. 1говорил: "Не в моё правление будет отменено крепостное право". Реальные твёрдвые шаги в переустройстве приняты не были. Оба взошли на окровавленный престол (Правда Ал 1 предал отца, Павла 1, впоследствие переворота Павел был убит. А Ник. 1 в 1825г. - декабристское восстание, повешены 5 декабристов, многие отправлены в ссылки. )
Различий гораздо больше: Ал 1 не нравились демократич. новшества Сперанского, в 1810 он отстранил его от должности. А Ник. 1 наоборот вернул Сперанского, в итоге Сперанский провел кодификацию законов Российской Империи, книга вышла в 32 томах. Сохранялись эти законы вплоть до революции 1917.
Ал отечественная война 1812г. , а Ник 1 погубила крымская война 1853-56, в 1855г. Ник1 умер от расстройства (если можно так сказать) .
В правление Ник 1 - Россия - жандарм Европы, т. е. Рос. была за сохранения самодержавия, как одной приемлемой формы правления, причём не тлько внутри страны, но и регулировала Еврпу, подавляла восстания в европейских странах. Также можно упомянуть "мрачное семелетие" и 3 отделение бЕнкендорфа. Усиление надзора. При Ал 1 не было создано этих отделений за надзором.
Объяснение: