Никакой Киевской Руси не существовало никогда, а в древности страна называлась просто Русь. Термин Киевская Русь употребляется лишь как обозначение Киевского княжества в период раздробленности у историков конца 18 - начала 19 века, но в научный оборот как особый период русской истории ввел его Сергей Михайлович Соловьев в "Истории России с древнейших времен", первые три тома которой вышли в 1851-1853 гг. В теории Соловьева первый период русской истории - Днепровский или Киевский, второй - Владимирский или Верхневолжский, третий - Московский, четвертый - императорский с центром в Санкт-Петербурге. То есть со смещением столицы страны менялась и ее история. Этот термин был окончательно закреплен в советской историографии в 30-е гг. 20 в. в трудах академика Б.Д. Грекова. Сейчас в России его не используют, предпочитая Древняя Русь или просто Русь.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:
Никакой Киевской Руси не существовало никогда, а в древности страна называлась просто Русь. Термин Киевская Русь употребляется лишь как обозначение Киевского княжества в период раздробленности у историков конца 18 - начала 19 века, но в научный оборот как особый период русской истории ввел его Сергей Михайлович Соловьев в "Истории России с древнейших времен", первые три тома которой вышли в 1851-1853 гг. В теории Соловьева первый период русской истории - Днепровский или Киевский, второй - Владимирский или Верхневолжский, третий - Московский, четвертый - императорский с центром в Санкт-Петербурге. То есть со смещением столицы страны менялась и ее история. Этот термин был окончательно закреплен в советской историографии в 30-е гг. 20 в. в трудах академика Б.Д. Грекова. Сейчас в России его не используют, предпочитая Древняя Русь или просто Русь.
Объяснение:
Объяснение:
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому: