Земля ставала в центрі купівлі і продажу Збільшення використання сільськогосподарських машин Збільшення посівних площ зернових,технічних культур Зростання товарності сільського господарства Розвиток тваринництва
Князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), волинський (1205—1208, 1215—1238), Великий князь Київський (1240), король Русі (з грудня 1253/січня 1254). Син князя Романа Мстиславича Великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела — Єфросинії-Анни. Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів.
Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління побудовано Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновлено Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.
Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Сподіваючись на до західних союзників у боротьбі із Золотою Ордою, прийняв від Папи Римського Іннокентія IV 1253 року пропозицію коронації і став королем всієї Русі.
1245 року визнав себе васалом Золотої Орди, однак незважаючи на це продовжував боротьбу за незалежність Галицько-Волинської держави.
Сільське господарство СГ
Земля ставала в центрі купівлі і продажу Збільшення використання сільськогосподарських машин Збільшення посівних площ зернових,технічних культур Зростання товарності сільського господарства Розвиток тваринництваПоглиблення спеціалізацій окремих регіонів
Наддніпрянська: Західна Україна
пшеництво тваринництво
цукрові буряки скотарство
тютюн зернові дерево пильна, деревообробна,нафтовидобувна
Шляхи розвитку СГ
Прусський- пов'язаний з орендою поміщицьких земель Наддніпрянська
Американський- вільна робоча праця
Князь галицький (1205—1206, 1211—1212, 1230—1232, 1233—1234, 1238—1264), волинський (1205—1208, 1215—1238), Великий князь Київський (1240), король Русі (з грудня 1253/січня 1254). Син князя Романа Мстиславича Великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела — Єфросинії-Анни. Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів.
Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління побудовано Холм, Львів, Крем'янець, Данилів, Стіжок, відновлено Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.
Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Сподіваючись на до західних союзників у боротьбі із Золотою Ордою, прийняв від Папи Римського Іннокентія IV 1253 року пропозицію коронації і став королем всієї Русі.
1245 року визнав себе васалом Золотої Орди, однак незважаючи на це продовжував боротьбу за незалежність Галицько-Волинської держави.