После 1917 г. россия оказалась в международной изоляции, ибо вышла из войны и отказалась платить царские долги. первый договор заключила с ней, тем самым признавая, эстония. в 1922 г. делегация рсфср во главе с г. в. чичериным в ходе генуэзской конференции подписала рапалль-ский договор с германией, также пострадавшей от и франции. с 1924 г. ее признали , франция, италия и др., в 1933 г. — сша. через коминтерн (орган руководства коммунистическим движением мира) зарубежным коммунистам (восстание 1922 г. в болгарии, 1923 г. в германии, в гамбурге). но «мировой революции» не вышло. в 1927 г. по инициативе правительства произошел временный разрыв -советских отношений, поскольку поддержал забастовку британских горняков. в 1929 г. вспыхнул военный конфликт с китаем из-за квжд(китайско-восточная железная дорога) ( явочным порядком прибрал к рукам квжд, находившейся в совместном владении), кончившийся поражением китая. в 1934 г. приняли в лигу наций. в 1935 г. коминтерн призвал коммунистов, социалистов и социал-демократов объединиться в борьбе с фашизмом (создание народных фронтов). в 1935 г. заключил договоры о с францией и чехословакией, но они не были подкреплены военными конвенциями. в 1936-1939 гг. республиканскому правительству испании против мятежников-франкистов, пользовавшихся поддержкой германии и италии, в 1937-1941 гг. — китаю, на который напала япония. летом 1938 г. произошел конфликт между и японией на озере хасан. в 1939 г. ввел войска в монголию, подвергшейся японской агрессии, и нанёс японцам поражение на р. халхин-гол. весной 1939 г. начал переговоры с и францией о союзе против германии. переговоры «не шли», и сталин решил договориться с германией, заключив пакт о ненападении 23 августа 1939 г.
Наприкінці XV ст. завершилося об’єднання Франції. Уже за Людовіка XI (1461–1483) Франція набула ознак централізованої держави.
Централізована держава — політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної структури при утвердженні у країні єдиної влади короля, єдиних законів, єдиних органів управління, єдиних податків та постійної армії.
Влада короля у Франції з часом стала настільки сильною, що Франциск I (1515–1547) перестав скликати Генеральні штати, а найважливіші рішення приймав, радячись з довіреними людьми, що входили до королівської ради. Для затвердження нового закону йому було достатньо написати «Бо така воля наша». Проте влада потребувала підтримки. Хто ж міг підтримувати владу короля?
Стани французького суспільства
Текст 1
За своїм становищем і гідністю кожен із жителів може належати до одного з трьох станів.
Під дворянством мають на увазі тих, хто користується привілеєм не сплачувати податки та зобов’язаний тільки особистою військовою службою.
Третій стан складається з людей пера, яких називають людьми довгої мантії, — купців, ремісників, плебеїв і селян — та з людей мантії, хто має ступінь президента або радника або носить подібне звання, стає дворянином і привілейованим через обійману ним посаду і вважається таким протягом свого життя (М. Суріано. Коментарі про королівство Франції // История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 210–211).
Текст 2
Король у здійсненні влади спирався на дворян, дворяни у свою чергу підтримували короля — гаранта їхнього привілейованого становища.
Із затвердженням абсолютизму король брав на себе турботу з утримання дворянства.
Одним із важливих джерел утримання дворянства була військова служба.
Із часом французьке дворянство поповнювалося багатими людьми з міських верхів: міською знаттю та іменитим купецтвом. Дворянське звання отримував той, хто купував дворянські землі, і той, хто обіймав певну посаду у державному апараті, і той, хто купував посаду місце судді, прокурора, міського радника (Удальцова З. В. , Карпов С. П. История средних веков. — М., 1991. — С. 228–229).
Запитання
1. Назвіть стани французького суспільства.
2. Чи можна стверджувати, що французьке дворянство було замкненою соціальною групою? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Кого можна віднести до «дворянства шпаги»?
4. Яким чином «люди довгої мантії» могли стати дворянами?
5. Хто входив до третього стану?
У Франції, як і в інших країнах, почався процес зародження капіталістичних відносин.
Текст 3. Едикт про іноземну торгівлю, 1572 р.
«Для того, щоб наші піддані могли краще займатися мануфактурою та обробкою вовни, льону, прядива і кужеля, що зростають у великій кількості у нашій країні, і щоб вони могли отримати вигоду від чужоземців, які приїжджають до нас для закупівлі цих матеріалів за дешевою ціною, перевозять їх до себе, віддають в обробку, а потім ввозять до нас сукно і полотно і продають за непомірно високою ціною, ми повеліваємо, щоб не було дозволено нікому... вивозити з нашого королівства вовну, льон, прядиво і кужіль. Ми так само забороняємо найсуворішим чином будь-яке ввезення до нашого королівства вовни, полотна, золотої та срібної бахроми, оксамиту, атласу, тафти... — під страхом конфіскації названих товарів» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 211–212).
1. Для чого король Франції Карл IX прийняв такий указ?
2. До чого повинні були призвести такі заходи уряду?
Така політика держави має назву меркантилізму — сприяння вітчизняній торгівлі і протекціонізму — сприяння національній промисловості. Проте король накладав на приватні промислові підприємства високі податки, тим самим позбавляючи буржуазію частини доходів та затримуючи розвиток промисловості і торгівлі. Саме це й пояснювало прагнення багатих буржуа стати дворянами.
Громадянські війни у Франції
У XVI ст. у Франції, як і в інших європейських країнах, почалася боротьба між феодалізмом і капіталізмом. До Франції у цей час проникають реформаційні вчення. Особливо тут поширився кальвінізм, тому ця боротьба, перетворившись на релігійну, і набула характеру громадянських воєн.
Робота методом «Чиста дошка»
Генріх IV в пам’яті французів вважався «добрим королем», який «хотів би, щоб недільними днями кожний селянин мав у себе за обідом курку». Генріх IV зменшив щорічний податок з населення.
После 1917 г. россия оказалась в международной изоляции, ибо вышла из войны и отказалась платить царские долги. первый договор заключила с ней, тем самым признавая, эстония. в 1922 г. делегация рсфср во главе с г. в. чичериным в ходе генуэзской конференции подписала рапалль-ский договор с германией, также пострадавшей от и франции. с 1924 г. ее признали , франция, италия и др., в 1933 г. — сша. через коминтерн (орган руководства коммунистическим движением мира) зарубежным коммунистам (восстание 1922 г. в болгарии, 1923 г. в германии, в гамбурге). но «мировой революции» не вышло. в 1927 г. по инициативе правительства произошел временный разрыв -советских отношений, поскольку поддержал забастовку британских горняков. в 1929 г. вспыхнул военный конфликт с китаем из-за квжд(китайско-восточная железная дорога) ( явочным порядком прибрал к рукам квжд, находившейся в совместном владении), кончившийся поражением китая. в 1934 г. приняли в лигу наций. в 1935 г. коминтерн призвал коммунистов, социалистов и социал-демократов объединиться в борьбе с фашизмом (создание народных фронтов). в 1935 г. заключил договоры о с францией и чехословакией, но они не были подкреплены военными конвенциями. в 1936-1939 гг. республиканскому правительству испании против мятежников-франкистов, пользовавшихся поддержкой германии и италии, в 1937-1941 гг. — китаю, на который напала япония. летом 1938 г. произошел конфликт между и японией на озере хасан. в 1939 г. ввел войска в монголию, подвергшейся японской агрессии, и нанёс японцам поражение на р. халхин-гол. весной 1939 г. начал переговоры с и францией о союзе против германии. переговоры «не шли», и сталин решил договориться с германией, заключив пакт о ненападении 23 августа 1939 г.
Объяснение:
Наприкінці XV ст. завершилося об’єднання Франції. Уже за Людовіка XI (1461–1483) Франція набула ознак централізованої держави.
Централізована держава — політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної структури при утвердженні у країні єдиної влади короля, єдиних законів, єдиних органів управління, єдиних податків та постійної армії.
Влада короля у Франції з часом стала настільки сильною, що Франциск I (1515–1547) перестав скликати Генеральні штати, а найважливіші рішення приймав, радячись з довіреними людьми, що входили до королівської ради. Для затвердження нового закону йому було достатньо написати «Бо така воля наша». Проте влада потребувала підтримки. Хто ж міг підтримувати владу короля?
Стани французького суспільства
Текст 1
За своїм становищем і гідністю кожен із жителів може належати до одного з трьох станів.
Під дворянством мають на увазі тих, хто користується привілеєм не сплачувати податки та зобов’язаний тільки особистою військовою службою.
Третій стан складається з людей пера, яких називають людьми довгої мантії, — купців, ремісників, плебеїв і селян — та з людей мантії, хто має ступінь президента або радника або носить подібне звання, стає дворянином і привілейованим через обійману ним посаду і вважається таким протягом свого життя (М. Суріано. Коментарі про королівство Франції // История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 210–211).
Текст 2
Король у здійсненні влади спирався на дворян, дворяни у свою чергу підтримували короля — гаранта їхнього привілейованого становища.
Із затвердженням абсолютизму король брав на себе турботу з утримання дворянства.
Одним із важливих джерел утримання дворянства була військова служба.
Із часом французьке дворянство поповнювалося багатими людьми з міських верхів: міською знаттю та іменитим купецтвом. Дворянське звання отримував той, хто купував дворянські землі, і той, хто обіймав певну посаду у державному апараті, і той, хто купував посаду місце судді, прокурора, міського радника (Удальцова З. В. , Карпов С. П. История средних веков. — М., 1991. — С. 228–229).
Запитання
1. Назвіть стани французького суспільства.
2. Чи можна стверджувати, що французьке дворянство було замкненою соціальною групою? Свою відповідь обґрунтуйте.
3. Кого можна віднести до «дворянства шпаги»?
4. Яким чином «люди довгої мантії» могли стати дворянами?
5. Хто входив до третього стану?
У Франції, як і в інших країнах, почався процес зародження капіталістичних відносин.
Текст 3. Едикт про іноземну торгівлю, 1572 р.
«Для того, щоб наші піддані могли краще займатися мануфактурою та обробкою вовни, льону, прядива і кужеля, що зростають у великій кількості у нашій країні, і щоб вони могли отримати вигоду від чужоземців, які приїжджають до нас для закупівлі цих матеріалів за дешевою ціною, перевозять їх до себе, віддають в обробку, а потім ввозять до нас сукно і полотно і продають за непомірно високою ціною, ми повеліваємо, щоб не було дозволено нікому... вивозити з нашого королівства вовну, льон, прядиво і кужіль. Ми так само забороняємо найсуворішим чином будь-яке ввезення до нашого королівства вовни, полотна, золотої та срібної бахроми, оксамиту, атласу, тафти... — під страхом конфіскації названих товарів» (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 211–212).
1. Для чого король Франції Карл IX прийняв такий указ?
2. До чого повинні були призвести такі заходи уряду?
Така політика держави має назву меркантилізму — сприяння вітчизняній торгівлі і протекціонізму — сприяння національній промисловості. Проте король накладав на приватні промислові підприємства високі податки, тим самим позбавляючи буржуазію частини доходів та затримуючи розвиток промисловості і торгівлі. Саме це й пояснювало прагнення багатих буржуа стати дворянами.
Громадянські війни у Франції
У XVI ст. у Франції, як і в інших європейських країнах, почалася боротьба між феодалізмом і капіталізмом. До Франції у цей час проникають реформаційні вчення. Особливо тут поширився кальвінізм, тому ця боротьба, перетворившись на релігійну, і набула характеру громадянських воєн.
Робота методом «Чиста дошка»
Генріх IV в пам’яті французів вважався «добрим королем», який «хотів би, щоб недільними днями кожний селянин мав у себе за обідом курку». Генріх IV зменшив щорічний податок з населення.
Объяснение:
удачи