Различие двух церквей в X веке заключались в следующем:
• Отличный Символ веры. Западная церковь с VI века добавила формулировку «и от Сына».
• С II века разная дата празднования Пасхи, а соответственно и не одинаковое начало и конец года.
• Западная церковь для богослужения использовала латинский язык, а Восточная – греческий. Наблюдалось богословское размежевание.
• Западная церковь всячески противостояло иконоборческой ереси, что заставляла вмешиваться ее в дела Восточной церкви. Напряжение между сторонами возрастало.
• На Западе литургию совершали с использованием пресного хлеба, а на Востоке – с квасного хлеба.
Причини прийняття християнства: а) необхідність зміцнення феодальних відношень у ранньофеодальній державі, тому що язичництво суперечило єднанню Русі; б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало б південні межі Русі, тому що Русь одержала б на півдні авторитетного і могутнього союзника; в) прийняття християнства сприяло підняттю міжнародного авторитету Русі, так як до 988 р. Русь в очах Європи і Візантії була «дремучей, поганською»; г) прийняття християнства сприяло б зближенню з високорозвиненої Візантією - спадкоємицею культури Древньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура і т.п.). Розвиток подій: а) для зміцнення великокнязівської влади Володимир проводить реформу язичництва, створивши пантеон шести богів на чолі з Перуном; б) переконавшись у неспроможності язичества, як пануючої релігії феодальної держави, Володимир вирішив прийняти християнство візантійського обряду (православ'я). Щоб не потрапити при цьому у васальну залежність від Візантії, як інші, Володимир захопив Візантійську фортецю Херсонес (988 р.), і відтіля як переможець продиктував 2 умови візантійському імператору: видати за нього сестру імператора, після чого він готовий прийняти християнство; водохрещення киян мало місце на ріці Почайні в 988 році (історик 0. М. Раков називає іншу дату - 1 серпня 990 р.).
Значення прийняття християнства: а) сприяло зміцненню К. Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет.
Различие двух церквей в X веке заключались в следующем:
• Отличный Символ веры. Западная церковь с VI века добавила формулировку «и от Сына».
• С II века разная дата празднования Пасхи, а соответственно и не одинаковое начало и конец года.
• Западная церковь для богослужения использовала латинский язык, а Восточная – греческий. Наблюдалось богословское размежевание.
• Западная церковь всячески противостояло иконоборческой ереси, что заставляла вмешиваться ее в дела Восточной церкви. Напряжение между сторонами возрастало.
• На Западе литургию совершали с использованием пресного хлеба, а на Востоке – с квасного хлеба.
Причини прийняття християнства: а) необхідність зміцнення феодальних відношень у ранньофеодальній державі, тому що язичництво суперечило єднанню Русі; б) прийняття єдиної з Візантією релігії зміцнювало б південні межі Русі, тому що Русь одержала б на півдні авторитетного і могутнього союзника; в) прийняття християнства сприяло підняттю міжнародного авторитету Русі, так як до 988 р. Русь в очах Європи і Візантії була «дремучей, поганською»; г) прийняття християнства сприяло б зближенню з високорозвиненої Візантією - спадкоємицею культури Древньої Греції (технології, література, мистецтво, архітектура і т.п.). Розвиток подій: а) для зміцнення великокнязівської влади Володимир проводить реформу язичництва, створивши пантеон шести богів на чолі з Перуном; б) переконавшись у неспроможності язичества, як пануючої релігії феодальної держави, Володимир вирішив прийняти християнство візантійського обряду (православ'я). Щоб не потрапити при цьому у васальну залежність від Візантії, як інші, Володимир захопив Візантійську фортецю Херсонес (988 р.), і відтіля як переможець продиктував 2 умови візантійському імператору: видати за нього сестру імператора, після чого він готовий прийняти християнство; водохрещення киян мало місце на ріці Почайні в 988 році (історик 0. М. Раков називає іншу дату - 1 серпня 990 р.).
Значення прийняття християнства: а) сприяло зміцненню К. Русі як ранньофеодальної держави, підняло її міжнародний авторитет.